Діва

Химера Зеленоока

А твої квіти невиправно білі Між цитаделей, створених людьми. В твоїй прихованій духовній силі - Гармонія одвічних нот семи. На тебе жоден не підніме руку, Не зазіхне на ніжність чистоти. Тобі незнані муки і розлуки, Хоча шляхом твоїм нелегко йти. І простота цих слів тобі вульгарна- Вони не личать білому лицю. Поети оди створюють намарне, Душі з ромашок, лілій, чебрецю. Дівочу цноту в лініях обличчя Не зранить час із помином років. Тобі цей Світ до сорому не личить, Одне із Всесвіту найбільших див.

2018-07-24 20:00:35

8

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Субстанція Ночі

Неймовірно✨ Те незручне відчуття, коли всі твої вірші у мене в закладах😅

Відповісти

2018-07-25 06:21:42

2

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

4765

Темнота теней ночи ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...

44

13

2393