Діва
А твої квіти невиправно білі Між цитаделей, створених людьми. В твоїй прихованій духовній силі - Гармонія одвічних нот семи. На тебе жоден не підніме руку, Не зазіхне на ніжність чистоти. Тобі незнані муки і розлуки, Хоча шляхом твоїм нелегко йти. І простота цих слів тобі вульгарна- Вони не личать білому лицю. Поети оди створюють намарне, Душі з ромашок, лілій, чебрецю. Дівочу цноту в лініях обличчя Не зранить час із помином років. Тобі цей Світ до сорому не личить, Одне із Всесвіту найбільших див.
2018-07-24 20:00:35
8
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Субстанція Ночі
Неймовірно✨ Те незручне відчуття, коли всі твої вірші у мене в закладах😅
Відповісти
2018-07-25 06:21:42
2
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
11053
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3291