Слово
Kristin
Береш листка шматочок І пишеш поки думка жива, Поки слова не збились в куточок Й не почала боліть голова... Ти наносиш чорнило пристрасно Так, що аж кров у жилах кипить! І гукаєш, як це все прекрасно– Рідне слово на папері любить!  Ти не знаєш більшого щастя, Як писати вірші про любов... Ці слова звучать, наче закляття Й промовляєш їх знов і знов! Не забудь зупинитися вчасно, Щоб слова не зробили біди,  Щоб усі почувались прекрасно, Коли читали усі ці вірші. Слово й інколи може поранить.. Воно гостріше, як будь-який меч, Та всім ранам від слова зарадить– Любов, що збереже від колотнеч.
2021-02-27 07:47:36
2
0
Інші вірші поета
Чи часто... Шлях Весна Вміти палати
Інші поети
Натока.
@_Natoka666_
Тесса
@caxxap16
Схожі вірші
Всі
Моє диво
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2184
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5009