Слово
Береш листка шматочок І пишеш поки думка жива, Поки слова не збились в куточок Й не почала боліть голова... Ти наносиш чорнило пристрасно Так, що аж кров у жилах кипить! І гукаєш, як це все прекрасно– Рідне слово на папері любить!  Ти не знаєш більшого щастя, Як писати вірші про любов... Ці слова звучать, наче закляття Й промовляєш їх знов і знов! Не забудь зупинитися вчасно, Щоб слова не зробили біди,  Щоб усі почувались прекрасно, Коли читали усі ці вірші. Слово й інколи може поранить.. Воно гостріше, як будь-який меч, Та всім ранам від слова зарадить– Любов, що збереже від колотнеч.
2021-02-27 07:47:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3186
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2214