Слово

Kristin

Береш листка шматочок І пишеш поки думка жива, Поки слова не збились в куточок Й не почала боліть голова... Ти наносиш чорнило пристрасно Так, що аж кров у жилах кипить! І гукаєш, як це все прекрасно– Рідне слово на папері любить! Ти не знаєш більшого щастя, Як писати вірші про любов... Ці слова звучать, наче закляття Й промовляєш їх знов і знов! Не забудь зупинитися вчасно, Щоб слова не зробили біди, Щоб усі почувались прекрасно, Коли читали усі ці вірші. Слово й інколи може поранить.. Воно гостріше, як будь-який меч, Та всім ранам від слова зарадить– Любов, що збереже від колотнеч.

2021-02-27 07:47:36

Інші вірші поета

Весна Герої не вмирають! Dark light Фенікс

Інші поети

Juli Pencil

@Juli_Pencil

Katy_May

@Katy_May

Sneha Das

@curiousdreamer

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

3159

Тарантела (Вибір Редакції)

Фαйղα Եօթթí #AР #FN

І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽

9412