Слово
Береш листка шматочок І пишеш поки думка жива, Поки слова не збились в куточок Й не почала боліть голова... Ти наносиш чорнило пристрасно Так, що аж кров у жилах кипить! І гукаєш, як це все прекрасно– Рідне слово на папері любить!  Ти не знаєш більшого щастя, Як писати вірші про любов... Ці слова звучать, наче закляття Й промовляєш їх знов і знов! Не забудь зупинитися вчасно, Щоб слова не зробили біди,  Щоб усі почувались прекрасно, Коли читали усі ці вірші. Слово й інколи може поранить.. Воно гостріше, як будь-який меч, Та всім ранам від слова зарадить– Любов, що збереже від колотнеч.
2021-02-27 07:47:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8112
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
1472