k.m.
Ко Ма
Цілуй під ритм природи холод її губ, Нехай сховає темінь ночі все сьогодні. І переживши тугу всіх, що є, розлук, Удвох летіть, долаючи чужі безодні. П'янкий, мов подих вітру, аромат, Огорне шию та відпустить руки. В її очах побачиш зорепад, Що заповість тебе на вічні муки. У холоді зігрієшся теплом, Яке розкидає її проміння. Як витончений келих із вином, Вона веде в собі дзвінке тяжіння. Цілуй під ритм природи холод її губ, Нехай сховає темінь ночі все сьогодні. І не картай себе від пам'яті розлук, Тони повільно у її безодні.
2021-01-24 17:24:11
1
0
Інші вірші поета
(k.m.) k.m. k.m. k.m.
Інші поети
Vita Riter
@Vita_Riter
Тимка
@pro_risovanie_s_timkoy
Jhordan Ortiz
@jhordan_ortiz
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2162
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1785