За тими днями, вечорами
Так, мені дуже-дуже сумно За тими днями, вечорами. І хоч в душі в мене не людно Кого впускаю, лишається віками. Ти стояла на порозі, Не молила, не благала. Губи твої були в прозі, Щось тихенько написала Скільки болі, скільки туги – Читав, чи то намагався. Забилися сердечні дуги, Заболіло, розхвилювався. Чи то сині, чи то сірі – Я дивився в твої очі, Світилися в імлі Посеред темної ночі. Я впустив тебе бездумно, Може то була помилка. Вмить то весело, то сумно І душа стала нелегка. Летіли дні, вечори. Не просив і не благав, Не йшла під три чорти, Не виганяв і не тримав. Та все ж колись і десь пішла. І хоч в душі в мене не людно, Остання зоря ще не зійшла, Але мені дуже-дуже сумно.
2020-03-30 17:46:45
7
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12139
Forgiveness
If it wasn't for you, I would have fought the wall to the pain. If you weren't mine, I'd die every night from losing blood. If it wasn't for your faith, I'd have given up a long time ago. If it were my will, I would stay with you forever. If you'd gone, I'd have been the old emptiness. You would have taken my heart, and instead of it there was an empty aperture. If it wasn't for you, I'd blazed in forgiveness. Would have burned to ashes, until ground, I would have until the last healing.
60
4
8012