За тими днями, вечорами
Kruhitka Dobro
Так, мені дуже-дуже сумно За тими днями, вечорами. І хоч в душі в мене не людно Кого впускаю, лишається віками. Ти стояла на порозі, Не молила, не благала. Губи твої були в прозі, Щось тихенько написала Скільки болі, скільки туги – Читав, чи то намагався. Забилися сердечні дуги, Заболіло, розхвилювався. Чи то сині, чи то сірі – Я дивився в твої очі, Світилися в імлі Посеред темної ночі. Я впустив тебе бездумно, Може то була помилка. Вмить то весело, то сумно І душа стала нелегка. Летіли дні, вечори. Не просив і не благав, Не йшла під три чорти, Не виганяв і не тримав. Та все ж колись і десь пішла. І хоч в душі в мене не людно, Остання зоря ще не зійшла, Але мені дуже-дуже сумно.
2020-03-30 17:46:45
7
0
Інші вірші поета
Arbitrium тВІР Пісні чи вірші, любов чи кохання Безліч і один
Інші поети
Andrii Katiuzhynskyi
@Katiuzhynskyi_Andrii
Daisy Daisy
@daisy_daisy
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1770
Твої долоні
Ай
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4010