Від ноунейма мовчазній
Так, я мовчу, я багато мовчу, Мовчу про те що не сказати. Так, я кричу, я довго кричу, Кричу, щоб краще спати. Так, я до болі кричу В усі темні пустоти. Так я мовчу, я занадто мовчу, Про ті колючі дроти. Я стою, я ледве стою, Там де ти прагнеш бути Сам собі брешу, Ні, я хочу спати Сьогодні тебе не наздогнати (Може завтра?)... Ти мене не помічаєш, Наче, мене і справді тут нема, Коли підходжу ти зникаєш, Ніби в пітьмі космічній астра. Я хочу щось сказати, Але зникли всі слова. Я не хочу поки кричати, Бо голос вже зника (Як зникли слова). Я дивлюся тобі в очі, Але не бачу колір. Хочу лишитися в душі, Але не маю гарних лір (Не можу показати). Я хочу все змінити А що хочеш ти?
2020-03-30 16:20:09
7
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2777
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
44
7
1205