Від ноунейма мовчазній
Так, я мовчу, я багато мовчу, Мовчу про те що не сказати. Так, я кричу, я довго кричу, Кричу, щоб краще спати. Так, я до болі кричу В усі темні пустоти. Так я мовчу, я занадто мовчу, Про ті колючі дроти. Я стою, я ледве стою, Там де ти прагнеш бути Сам собі брешу, Ні, я хочу спати Сьогодні тебе не наздогнати (Може завтра?)... Ти мене не помічаєш, Наче, мене і справді тут нема, Коли підходжу ти зникаєш, Ніби в пітьмі космічній астра. Я хочу щось сказати, Але зникли всі слова. Я не хочу поки кричати, Бо голос вже зника (Як зникли слова). Я дивлюся тобі в очі, Але не бачу колір. Хочу лишитися в душі, Але не маю гарних лір (Не можу показати). Я хочу все змінити А що хочеш ти?
2020-03-30 16:20:09
7
0
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2684
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2225