Чужак як рак
(18+)
Хтось прожив би моє життя інакше – Продуктивно, цікаво і без фальшу завше. А я без сумніву, віддав би радо душу, Тому, хто дійсно мріє, хоче жити. А я мушу... Хтось міг би це краще написати. Великим рифмоплітом стати – Виразити усе, що є в думках і серці. Я ж скрутився в ліжку, закривши дверці... Це тіло не моє, воно чуже, я не творець. Зачате в чужій пристрасті чужих сердець. Ці вени, очі, селезінка – не мої І мною небажані, нехай горять у полум'ї! Давати людям життя – гріх чи справа усього буття? Ніхто не знає істини, лиш благуватому буде прок терти брудне взуття. Мучитись, заради відблиску надії на правдиве відображення реальності, Що згасне, як тільки взуття знову забрудниться у всілякій гидотності. Абсолютна більшість скаже: «Тут все очевидно», Бо сумніву не піддає свої думки, їм все одно. Усі живуть, усім відносно добре, Поки біда не відкриє персональне кабаре. Звісно, ким би я був, аби не сумнівався? Брехуном! Який вважає, що більше всіх розуму набрався. Та вірте чи ні, справа ваша В голові моїй одна лиш каша І розуму у ній не більше, ніж у бика Свіжого парного молока.
2021-09-16 08:07:21
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lelyana_ art
Такий сумний вірш, але гарний🥺♥️
Відповісти
2021-09-16 08:07:51
1
Kruhitka Dobro
@Lelyana_ art не сказав би, що гарний
Відповісти
2021-09-16 08:08:37
Подобається
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Видно старання 🥺✨
Відповісти
2021-09-16 08:08:55
1
Схожі вірші
Всі
Нарисую солнышко :)
Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...
42
1
2115
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2541