Чужак як рак
(18+)
Хтось прожив би моє життя інакше – Продуктивно, цікаво і без фальшу завше. А я без сумніву, віддав би радо душу, Тому, хто дійсно мріє, хоче жити. А я мушу... Хтось міг би це краще написати. Великим рифмоплітом стати – Виразити усе, що є в думках і серці. Я ж скрутився в ліжку, закривши дверці... Це тіло не моє, воно чуже, я не творець. Зачате в чужій пристрасті чужих сердець. Ці вени, очі, селезінка – не мої І мною небажані, нехай горять у полум'ї! Давати людям життя – гріх чи справа усього буття? Ніхто не знає істини, лиш благуватому буде прок терти брудне взуття. Мучитись, заради відблиску надії на правдиве відображення реальності, Що згасне, як тільки взуття знову забрудниться у всілякій гидотності. Абсолютна більшість скаже: «Тут все очевидно», Бо сумніву не піддає свої думки, їм все одно. Усі живуть, усім відносно добре, Поки біда не відкриє персональне кабаре. Звісно, ким би я був, аби не сумнівався? Брехуном! Який вважає, що більше всіх розуму набрався. Та вірте чи ні, справа ваша В голові моїй одна лиш каша І розуму у ній не більше, ніж у бика Свіжого парного молока.
2021-09-16 08:07:21
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Lelyana_ art
Такий сумний вірш, але гарний🥺♥️
Відповісти
2021-09-16 08:07:51
1
Kruhitka Dobro
@Lelyana_ art не сказав би, що гарний
Відповісти
2021-09-16 08:08:37
Подобається
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Видно старання 🥺✨
Відповісти
2021-09-16 08:08:55
1
Схожі вірші
Всі
Пóдрузі
Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.
48
12
3128
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3869