Аж до поки
Кузаня
Давай плакати серед ночі, Забирати солодкі сни... Аж до поки прекрасні очі, Пам'ятають ще дотик весни. Аж до поки тоненькі руки, Ще готові стиснуть кулак... Від отої нестерпної муки, Розуміти життя все на смак! Аж до поки втомлені ноги, Пам'ятають ще дотик трави, Не забудь, тут загинули многі, Тут загинем з тобою і ми... Аж до поки ти серцю віриш, Аж до поки умієш кохать, Аж до поки, як сонце світиш, Давай разом з тобою мовчать... Аж до поки прекрасні очі, Пам'ятають ще душу мою, Серед тихої, темної ночі, Я сльозами згадаю твою...
2019-05-11 07:42:08
2
0
Інші вірші поета
Без те Не знаю Пиши, пиши... P.S.
Інші поети
Princess Girl
@Princess_life
Ann Hensel
@d0ntvv0rry
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
3269
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2025