Харакірі
- Привіт моє кохання, що минуло. Убий мене за те що охолов. Я поряд лиш тихесенько зітхнула: - Убий мене за те що плачу знов. Подай же меч, я зроблю харакірі. Хоч може раз торкнуся твоїх сліз. - Байдужа ти мені, любов минула, боюсь, що пустоту перетворю на злість. Убий мене, допоки я лиш камінь. Сама ж живи, минає біль з роками. Я тихо посміхнулася тобі... Підняла меч. Все вкрилось пелюстками: - Не все ще скаменіло у тобі. ... Картина дивна. Мить немов застигла. Стояв і плакав, той що охолов. Холодне мертве тіло на підлозі. Та в серці - камні щось заграло знов...
2020-12-30 22:39:31
7
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2377
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4396