Харакірі

Кузаня

- Привіт моє кохання, що минуло. Убий мене за те що охолов. Я поряд лиш тихесенько зітхнула: - Убий мене за те що плачу знов. Подай же меч, я зроблю харакірі. Хоч може раз торкнуся твоїх сліз. - Байдужа ти мені, любов минула, боюсь, що пустоту перетворю на злість. Убий мене, допоки я лиш камінь. Сама ж живи, минає біль з роками. Я тихо посміхнулася тобі... Підняла меч. Все вкрилось пелюстками: - Не все ще скаменіло у тобі. ... Картина дивна. Мить немов застигла. Стояв і плакав, той що охолов. Холодне мертве тіло на підлозі. Та в серці - камні щось заграло знов...

30.12.2020

Інші вірші поета

Неволя зі скла Чом? Без те Ти - колір (стереотип)

Інші поети

John Sarah

@Watiri

Олексій Мельничук

@Alekzzz

Dashasafin

@Dasasafin

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

5530

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

1848