Зараз
Коли усе почнеться знову, І ворог прийде по серця, Згадаєш, ти чотири слова: "Сміливі б'ються до кінця" І не продайся, як Тичина, Хай краще вмреш десь у пітьмі! Навіщо ж прославлять "людину", Яка тримає нас в лайні? Напевно, ти не розумієш... Все почалось уже "сєйчас" Поки ти мовою чужою, Думки приносиш до всіх нас... Здавалося, та щоб та мова? Та це так тупо... Озирнись! Якщо ми всі так заговорим, То станем, як були колись... Навіщо та москальська мова? Невже так складно знать свою? Вона ж співуча та чудова, А ти просвячуєш чужу... Не бачу сенсу у поетах, Що на Вкраїні - москалі... Ви перші станете предметом, Предметом продажу землі. Я в вас не бачу сили, волі. Ви хто такі? Навіщо тут? Поки нас розтріляють в полі, Пишіть, як кати "бережуть". Я вам залишу стару книгу, В ній вірш прекрасного митця... І ось коли, вам стане смішно, Хай сором розіб'є серця: "І ти продався їм, Тичино, І ти пішов до москаля? О бідна мати, Україно, В журбі головонька твоя. В кривавім морі по коліна Стоїть без сорому в очах Поет, колишній наш Тичина, І прославляє смерть і жах. Прилюдно б’є катам поклони, Катів виспівує в піснях. А з-під землі ідуть прокльони Борців, розп’ятих на хрестах. Іудо, ти шляхетний жиде, Пішов, повісивсь в самоті. Павло Тичина… цей не піде – Він сам розіпне на хресті" (Остання строфа - вірш Олександра Олеся, 1928 рік)
2020-02-11 22:20:09
10
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Олександр Гусейнов
Все вірно сказано. Ти молодець👏👍
Відповісти
2020-02-12 09:19:23
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2624
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15908