Пиши, пиши...
Пиши, пиши, Допоки я в кімнаті плачу, Ти не дізнаєшся про сльози ті, Як душу душать зовсім не дитячі, А почуття чужі й такі сумні... Пиши, пиши... Всі правила проклявши, І щось повторюй безліч-безліч раз. А хто іще так буде говорити? Сховавши душу серед сотні фраз... Пиши, пиши... Не знаю про що пишеш. Пиши, пиши, Я зачекаю тут... Чекатиму і рік, І два, І десять, Аби лише побачить твою суть! Я просто хочу знати, що чекати, Чи будеш поряд взимку й восени? Бо знаєш, у словах, що люди пишуть... Так видно глибину чужой душі. Пиши, пиши... Не забувай про щирість. Не забувай, про серце і думки... Якщо тебе ковтнула страшна сірість, Не бійся. Я тут аби тобі допомогти! Пиши, пиши, Не думавши про сльози... Пиши, пиши, Залиш в душі сліди. І я отак пишу тобі про грози, Бо буду поряд... І рік, І два... Завжди.
2020-04-26 11:38:19
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Котов
Дуже гарний, емоціональний вірш 😍
Відповісти
2020-05-11 16:51:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7098
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
5131