Пиши, пиши...
Пиши, пиши, Допоки я в кімнаті плачу, Ти не дізнаєшся про сльози ті, Як душу душать зовсім не дитячі, А почуття чужі й такі сумні... Пиши, пиши... Всі правила проклявши, І щось повторюй безліч-безліч раз. А хто іще так буде говорити? Сховавши душу серед сотні фраз... Пиши, пиши... Не знаю про що пишеш. Пиши, пиши, Я зачекаю тут... Чекатиму і рік, І два, І десять, Аби лише побачить твою суть! Я просто хочу знати, що чекати, Чи будеш поряд взимку й восени? Бо знаєш, у словах, що люди пишуть... Так видно глибину чужой душі. Пиши, пиши... Не забувай про щирість. Не забувай, про серце і думки... Якщо тебе ковтнула страшна сірість, Не бійся. Я тут аби тобі допомогти! Пиши, пиши, Не думавши про сльози... Пиши, пиши, Залиш в душі сліди. І я отак пишу тобі про грози, Бо буду поряд... І рік, І два... Завжди.
2020-04-26 11:38:19
11
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Влад Котов
Дуже гарний, емоціональний вірш 😍
Відповісти
2020-05-11 16:51:10
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
13
5569
12
А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.
87
4
8924