Квіти
Холодний вітер. Зів'яле листя. Отруйні квіти співають пісню. День за днем моє серце - крига. Мов таємна, захована книга. Знаєш, юначе, а я не плачу. Хоч ноги болять і дуже втомилась. Та душа моя мертва. І кандзьо спинились. Співають квіти. Отруйні квіти. Зів'ялі квіти... Раділи як діти. Не треба жаліти. Мертві ті квіти і кригою вкриті. Замерзли самотні в великому світі. Не страшно було, як те серце боліло, Та зараз у ньому мов все затверділо... Душа, моя... Мертва. І кандзьо спинились. Лиш пісня зів'яла у серці лишилась.
2020-11-13 08:30:58
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
👏Гарно
Відповісти
2021-04-15 17:07:45
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3343
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2392