Квіти
Кузаня
Холодний вітер. Зів'яле листя. Отруйні квіти співають пісню. День за днем моє серце - крига. Мов таємна, захована книга. Знаєш, юначе, а я не плачу. Хоч ноги болять і дуже втомилась. Та душа моя мертва. І кандзьо спинились. Співають квіти. Отруйні квіти. Зів'ялі квіти... Раділи як діти. Не треба жаліти. Мертві ті квіти і кригою вкриті. Замерзли самотні в великому світі. Не страшно було, як те серце боліло, Та зараз у ньому мов все затверділо... Душа, моя... Мертва. І кандзьо спинились. Лиш пісня зів'яла у серці лишилась.
2020-11-13 08:30:58
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Сандра Мей
👏Гарно
Відповісти
2021-04-15 17:07:45
Подобається
Інші вірші поета
Самотність Він Ти - колір (стереотип) Ханахакі
Інші поети
xxhannaxx2005
@xxhannaxx2005
Юлія
@loveislife
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2269
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1934