Ті теплі зелені очі

Кузаня

А в серці ті теплі зелені очі, Погляд той, ніби мрії дитини... І не сплять кожен раз серед ночі, Ніжно люблять пейзажі вкраїни. Чай з меліси вже душу не гріє, І під ковдрою світ вже не той... Кожний голос навколо німіє, Коли бачу тебе, мій герой... Чом так часто сумуєш, юначе? Чом так часто не спиш по ночам? А з тобою на волі неначе, Душу всю я віддав би птахам... Блакитне небо в очах зелених, Дитячий погляд в тяжке життя... Серед всіх отих днів шалених, Пригадай, що я теж був дитям... І на гойдалках часто літаю, Під дощем кожну краплю ловлю... Між людей твою постать шукаю, Між кісток свої квіти гублю... Чорний чай і три ложки цукру, Котляревський і любиш акул... Макарони, а зверху сиру, Від думок знов про тебе засну... На гітарі грай гімн України, Слухай рок, і кохай як завжди... На могилі моїй цвіт калини, То твої українські сліди... Твою посмішку в серці залишу, Твою постать, мрійливі очі... Серед зір полюбив я тишу, Про яку тихо вітер шепоче...

2019-06-09 10:04:57

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

The_end_drems

Дуже драматично 😍

Відповісти

2019-06-10 17:30:39

Подобається

Інші вірші поета

Творець По-людському Своя правда Крок

Інші поети

Tia

@SilverSpears

Noor Jahan

@noon_the_force

PinkLilyBlossom

@PinkLilyBlossom

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3451

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

2820