Ті теплі зелені очі
А в серці ті теплі зелені очі, Погляд той, ніби мрії дитини... І не сплять кожен раз серед ночі, Ніжно люблять пейзажі вкраїни. Чай з меліси вже душу не гріє, І під ковдрою світ вже не той... Кожний голос навколо німіє, Коли бачу тебе, мій герой... Чом так часто сумуєш, юначе? Чом так часто не спиш по ночам? А з тобою на волі неначе, Душу всю я віддав би птахам... Блакитне небо в очах зелених, Дитячий погляд в тяжке життя... Серед всіх отих днів шалених, Пригадай, що я теж був дитям... І на гойдалках часто літаю, Під дощем кожну краплю ловлю... Між людей твою постать шукаю, Між кісток свої квіти гублю... Чорний чай і три ложки цукру, Котляревський і любиш акул... Макарони, а зверху сиру, Від думок знов про тебе засну... На гітарі грай гімн України, Слухай рок, і кохай як завжди... На могилі моїй цвіт калини, То твої українські сліди... Твою посмішку в серці залишу, Твою постать, мрійливі очі... Серед зір полюбив я тишу, Про яку тихо вітер шепоче...
2019-06-09 10:04:57
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
The_end_drems
Дуже драматично 😍
Відповісти
2019-06-10 17:30:39
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13424
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
4099