Ті теплі зелені очі

Кузаня

А в серці ті теплі зелені очі, Погляд той, ніби мрії дитини... І не сплять кожен раз серед ночі, Ніжно люблять пейзажі вкраїни. Чай з меліси вже душу не гріє, І під ковдрою світ вже не той... Кожний голос навколо німіє, Коли бачу тебе, мій герой... Чом так часто сумуєш, юначе? Чом так часто не спиш по ночам? А з тобою на волі неначе, Душу всю я віддав би птахам... Блакитне небо в очах зелених, Дитячий погляд в тяжке життя... Серед всіх отих днів шалених, Пригадай, що я теж був дитям... І на гойдалках часто літаю, Під дощем кожну краплю ловлю... Між людей твою постать шукаю, Між кісток свої квіти гублю... Чорний чай і три ложки цукру, Котляревський і любиш акул... Макарони, а зверху сиру, Від думок знов про тебе засну... На гітарі грай гімн України, Слухай рок, і кохай як завжди... На могилі моїй цвіт калини, То твої українські сліди... Твою посмішку в серці залишу, Твою постать, мрійливі очі... Серед зір полюбив я тишу, Про яку тихо вітер шепоче...

2019-06-09 10:04:57

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

The_end_drems

Дуже драматично 😍

Відповісти

2019-06-10 17:30:39

Подобається

Схожі вірші

Всі

" Вздох неба "

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶

39

4

2854

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2139