Ті теплі зелені очі
Кузаня
А в серці ті теплі зелені очі, Погляд той, ніби мрії дитини... І не сплять кожен раз серед ночі, Ніжно люблять пейзажі вкраїни. Чай з меліси вже душу не гріє, І під ковдрою світ вже не той... Кожний голос навколо німіє, Коли бачу тебе, мій герой... Чом так часто сумуєш, юначе? Чом так часто не спиш по ночам? А з тобою на волі неначе, Душу всю я віддав би птахам... Блакитне небо в очах зелених, Дитячий погляд в тяжке життя... Серед всіх отих днів шалених, Пригадай, що я теж був дитям... І на гойдалках часто літаю, Під дощем кожну краплю ловлю... Між людей твою постать шукаю, Між кісток свої квіти гублю... Чорний чай і три ложки цукру, Котляревський і любиш акул... Макарони, а зверху сиру, Від думок знов про тебе засну... На гітарі грай гімн України, Слухай рок, і кохай як завжди... На могилі моїй цвіт калини, То твої українські сліди... Твою посмішку в серці залишу, Твою постать, мрійливі очі... Серед зір полюбив я тишу, Про яку тихо вітер шепоче...
2019-06-09 10:04:57
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
The_end_drems
Дуже драматично 😍
Відповісти
2019-06-10 17:30:39
Подобається
Інші вірші поета
Надзвичайні Своя правда Цю любов Без те
Інші поети
Airad
@dassha
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1636
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1832