Чортів полон

Кузаня

А обійми твої, як вітер, Той, що взимку пече у лице... Той, що губить останні квіти, Той, що я називаю кінцем... Відвертаєш від мене очі, Ти даруєш їх щастя другим... А мої у сльозах серед ночі, Ти не бійся, я жив від туги... Ти не бійся, що я помираю, Моя смерть, то кохання закон... "Поки ти своє щастя шукаєш, Попадаєш до Чорта в полон"

2019-05-11 07:38:27

Інші вірші поета

Нуль Творець P.S. Сонет "Вам, Юначе"

Інші поети

Міріам Міест

@Miriam_MeEst_

_Юпитер_

@_Cuddlies_

قطة صغيرة

@Psycho_Kitt

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1867

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3285