Творець

Кузаня

Чом я така дивна, Чом не як усі? Принцеса божевілля, Руки у росі! В сердці моїм квіти, Волосся - цвіт каштану, Чомусь так люблять діти, Мене - нездоланну?! Пензлі поміж пальців, І малюють руки! Вони мовби в вальсі, Загинулиб від скуки... Живопис розквітає Десь під моїм серцем! Пробач, мені матусю, За те, що серце з перцем... Кайдани держать крила, Дозволь їх розірвати! Мистецтво - моя сила, І рими ті проклятті! Мені не треба люди, Я хочу малювати! Але все б'ють у груди, Ті, хто схотів мовчати... Вони мовчать віками, Без божевільних слів, Всі скуті ланцюгами, Своїх таємних сліз! Я помираю й досі, Свобода - це життя! І по травичці боса, Я йду на відчуття... І хоч важкі кайдани, Ще тільки мить...і все! Свободою те стане, Що щастя принесе. Чом я така дивна, Чом не як усі? Принцеса божевілля, Руки у росі!

2019-02-19 19:34:10

6

0

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1093

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

44

9

2675