Творець
Кузаня
Чом я така дивна, Чом не як усі? Принцеса божевілля, Руки у росі! В сердці моїм квіти, Волосся - цвіт каштану, Чомусь так люблять діти, Мене - нездоланну?! Пензлі поміж пальців, І малюють руки! Вони мовби в вальсі, Загинулиб від скуки... Живопис розквітає Десь під моїм серцем! Пробач, мені матусю, За те, що серце з перцем... Кайдани держать крила, Дозволь їх розірвати! Мистецтво - моя сила, І рими ті проклятті! Мені не треба люди, Я хочу малювати! Але все б'ють у груди, Ті, хто схотів мовчати... Вони мовчать віками, Без божевільних слів, Всі скуті ланцюгами, Своїх таємних сліз! Я помираю й досі, Свобода - це життя! І по травичці боса, Я йду на відчуття... І хоч важкі кайдани, Ще тільки мить...і все! Свободою те стане, Що щастя принесе. Чом я така дивна, Чом не як усі? Принцеса божевілля, Руки у росі!
2019-02-19 19:34:10
6
0
Інші вірші поета
Своя правда Не люби мене, будь ласка По-людському Самотність
Інші поети
Ната
@MataMark
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1849
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2519