Відрікаюся

Кузаня

Я відрікаюся своїх кацапських віршів, Від "а" до "я", Усе що я писала, Що було... Бо лиш з роками, Молодість розцвівши, Вказала пальцем: "То гріх в душі твоїй, то тихе зло"! І я не сумніваючись у цьому, Жовто-блакитну мову узяла до рук... Й побігла радісна й усміхнена додому, Не знаючи, Що там мене чекає... Перший крок. І дні минали довго, Точно знаю, Це відбулося двадцять першого числа... Коли листівку неньці надсилавши, Я знала: "Шляху́ назад не буде і нема" А після прослаславляю рідну мову, Її я в серці ніжно бережу... І кожний день я буду говорити знову: "Кацапські вірші більше не пишу" Від них я відрікаюся назавжди, Вкраїнська сила у мені цвіте... Я дякую, всім тим хто просто поряд, У темний час підтримує мене. Тепер для мене зрадниками стали, Хто на Вкраїні милій говорить... Та говорить, Не просто як буває, А руською щоразу мерехтить! Алярма, друже! Чи рідне слово знаєш? Без мови - нації не буде існувать! Та поки в серці поетів москви маєш, Душа не буде радісно співать... Бо там, в росії, зовсім все інакше, Там філіжанка кави пахне не теплом... Ти подивися, як навколо... Файно! Коли вкраїнські груші квітнуть під вікном... І з часом ти напевно зрозумієш, То гріх в душі твоїй, То тихе зло... І рідної згадаєш, І приїдеш, Туди, Де все твоє дитинство розцвіло...

2020-02-27 20:11:50

9

13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (13)

Котик Бегемотик

@ Божевільний + Исходя уже из вашей точки зрения, мы должны ненавидеть и турков (потомки татаро-монгольского ига), и поляков, и возможно ещё какие-то страны (вспомнила только тех, кто сразу пришёл на ум), но такого нет и я даже знаю почему. Прошло в разы больше времени чем от гнёта России. К сожалению, пройдёт не одно десятилетие, что бы мы смогли простить их, но согласитесь, народ ведь не виноват в играх власти. Мы просто жертвы интриг тех, и кого больше денег, влияния и прочего. А "хорошие" и "плохие" люди есть везде

Відповісти

2020-02-28 07:14:40

1

Божевільний

@Котик Бегемотик вся суть у "свіжості ": Росія знущається посилено над нами останні 200 років, а то й більше, до сьогодення. З турками не пригадую, щоб були якісь серйозні конфлікти там з ІХХст. А поляки...Я відкрию вам очі : ми з ними не ладимо. Причина тому Волинська Різня. Трагічна подія, яку і досі згадують як поляки, так і українці, і чимало з ненавистю. Але це порівняно крапля з Голодомором 1932-33, з мільйонами репресованих, з Емським указом і так далі... Не можна звинувачувати в усьому якусь владу, тому що не забуваємо, що завжди є вибір у народу "слухатись" чи "зупинити", яскравий приклад тому Революція Гідності. Деякі кричать :"нічого не змінилось, лише люди повмирали!", але насправді з того часу лице України змінилося кардинально. Наприклад до Майдану були пропозиції про другу державну, а нещодавно був прийнятий закон про мову. Як такий приклад? І таких прикладів море...

Відповісти

2020-02-28 13:41:46

1

Кузаня

@Котик Бегемотик Проблема у тому, що саме через таких людей, які не дуже переймаються російської чи українською ми говоримо тощо, починаються проблеми. Ви самі не помічаєте, як Вас по суті русифікують. Типу, лол, я багато знаю такий людей, тому що живу по суті в не дуже класному місті. І це образливо, коли на уроки приходять вчителі і кажуть які класні російські поети. Це погано, коли нам кажуть, що за кордоном краще. Це погано, коли в місті пам'ятаників кацапам більше, аніж українцям. Це погано, коли цілі площі мають ім'я того, хто по суті нас вважав "нарєчієм". Це погано, коли люди думають, що якби ми "товаришували" з рассєєю, то у нашому житті нічого би не змінилося, а було би краще. Це жахливо, коли люди на уроках історії кажуть, що саме звичайний народ і такі патріоти, як я підливали вогонь у масло. Ні, ці люди робили усе, аби ви жили вільно, аби ви могли розмовляти рідною мовою тощо. Будувати власну державу! Так якого ж біса, ви чхаєте на все це, відмовляючи простим: "Я теж українець, просто російськомовний, тому що я так звик". Це жахливо, хочеться кричати: "Пфф, та не бійся, прийде інша влада, то ти і до неї звикнеш". А якось підтримувати свою, то ні, це складно, пффф, ще щось робити треба, ага.

Відповісти

2020-02-28 13:54:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2341

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

4693