Відрікаюся
Я відрікаюся своїх кацапських віршів, Від "а" до "я", Усе що я писала, Що було... Бо лиш з роками, Молодість розцвівши, Вказала пальцем: "То гріх в душі твоїй, то тихе зло"! І я не сумніваючись у цьому, Жовто-блакитну мову узяла до рук... Й побігла радісна й усміхнена додому, Не знаючи, Що там мене чекає... Перший крок. І дні минали довго, Точно знаю, Це відбулося двадцять першого числа... Коли листівку неньці надсилавши, Я знала: "Шляху́ назад не буде і нема" А після прослаславляю рідну мову, Її я в серці ніжно бережу... І кожний день я буду говорити знову: "Кацапські вірші більше не пишу" Від них я відрікаюся назавжди, Вкраїнська сила у мені цвіте... Я дякую, всім тим хто просто поряд, У темний час підтримує мене. Тепер для мене зрадниками стали, Хто на Вкраїні милій говорить... Та говорить, Не просто як буває, А руською щоразу мерехтить! Алярма, друже! Чи рідне слово знаєш? Без мови - нації не буде існувать! Та поки в серці поетів москви маєш, Душа не буде радісно співать... Бо там, в росії, зовсім все інакше, Там філіжанка кави пахне не теплом... Ти подивися, як навколо... Файно! Коли вкраїнські груші квітнуть під вікном... І з часом ти напевно зрозумієш, То гріх в душі твоїй, То тихе зло... І рідної згадаєш, І приїдеш, Туди, Де все твоє дитинство розцвіло...
2020-02-27 20:11:50
9
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Котик Бегемотик
@ Божевільний + Исходя уже из вашей точки зрения, мы должны ненавидеть и турков (потомки татаро-монгольского ига), и поляков, и возможно ещё какие-то страны (вспомнила только тех, кто сразу пришёл на ум), но такого нет и я даже знаю почему. Прошло в разы больше времени чем от гнёта России. К сожалению, пройдёт не одно десятилетие, что бы мы смогли простить их, но согласитесь, народ ведь не виноват в играх власти. Мы просто жертвы интриг тех, и кого больше денег, влияния и прочего. А "хорошие" и "плохие" люди есть везде
Відповісти
2020-02-28 07:14:40
1
Божевільний
@Котик Бегемотик вся суть у "свіжості ": Росія знущається посилено над нами останні 200 років, а то й більше, до сьогодення. З турками не пригадую, щоб були якісь серйозні конфлікти там з ІХХст. А поляки...Я відкрию вам очі : ми з ними не ладимо. Причина тому Волинська Різня. Трагічна подія, яку і досі згадують як поляки, так і українці, і чимало з ненавистю. Але це порівняно крапля з Голодомором 1932-33, з мільйонами репресованих, з Емським указом і так далі... Не можна звинувачувати в усьому якусь владу, тому що не забуваємо, що завжди є вибір у народу "слухатись" чи "зупинити", яскравий приклад тому Революція Гідності. Деякі кричать :"нічого не змінилось, лише люди повмирали!", але насправді з того часу лице України змінилося кардинально. Наприклад до Майдану були пропозиції про другу державну, а нещодавно був прийнятий закон про мову. Як такий приклад? І таких прикладів море...
Відповісти
2020-02-28 13:41:46
1
Кузаня
@Котик Бегемотик Проблема у тому, що саме через таких людей, які не дуже переймаються російської чи українською ми говоримо тощо, починаються проблеми. Ви самі не помічаєте, як Вас по суті русифікують. Типу, лол, я багато знаю такий людей, тому що живу по суті в не дуже класному місті. І це образливо, коли на уроки приходять вчителі і кажуть які класні російські поети. Це погано, коли нам кажуть, що за кордоном краще. Це погано, коли в місті пам'ятаників кацапам більше, аніж українцям. Це погано, коли цілі площі мають ім'я того, хто по суті нас вважав "нарєчієм". Це погано, коли люди думають, що якби ми "товаришували" з рассєєю, то у нашому житті нічого би не змінилося, а було би краще. Це жахливо, коли люди на уроках історії кажуть, що саме звичайний народ і такі патріоти, як я підливали вогонь у масло. Ні, ці люди робили усе, аби ви жили вільно, аби ви могли розмовляти рідною мовою тощо. Будувати власну державу! Так якого ж біса, ви чхаєте на все це, відмовляючи простим: "Я теж українець, просто російськомовний, тому що я так звик". Це жахливо, хочеться кричати: "Пфф, та не бійся, прийде інша влада, то ти і до неї звикнеш". А якось підтримувати свою, то ні, це складно, пффф, ще щось робити треба, ага.
Відповісти
2020-02-28 13:54:40
Подобається
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2653
Unbreakable heart
Behind your back people are talking Using words that cut you down to size You want to fight back It's building inside you Holding you up Taking you hostage It's worth fighting for They'll try to take your pride Try to take your soul They'll try to take all the control They'll look you in the eyes Fill you full of lies Believe me they're gonna try So when you're feeling crazy And things fall apart Listen to your head Remember who you are You're the one You're the unbreakable heart
49
1
14300