Відрікаюся

Кузаня

Я відрікаюся своїх кацапських віршів, Від "а" до "я", Усе що я писала, Що було... Бо лиш з роками, Молодість розцвівши, Вказала пальцем: "То гріх в душі твоїй, то тихе зло"! І я не сумніваючись у цьому, Жовто-блакитну мову узяла до рук... Й побігла радісна й усміхнена додому, Не знаючи, Що там мене чекає... Перший крок. І дні минали довго, Точно знаю, Це відбулося двадцять першого числа... Коли листівку неньці надсилавши, Я знала: "Шляху́ назад не буде і нема" А після прослаславляю рідну мову, Її я в серці ніжно бережу... І кожний день я буду говорити знову: "Кацапські вірші більше не пишу" Від них я відрікаюся назавжди, Вкраїнська сила у мені цвіте... Я дякую, всім тим хто просто поряд, У темний час підтримує мене. Тепер для мене зрадниками стали, Хто на Вкраїні милій говорить... Та говорить, Не просто як буває, А руською щоразу мерехтить! Алярма, друже! Чи рідне слово знаєш? Без мови - нації не буде існувать! Та поки в серці поетів москви маєш, Душа не буде радісно співать... Бо там, в росії, зовсім все інакше, Там філіжанка кави пахне не теплом... Ти подивися, як навколо... Файно! Коли вкраїнські груші квітнуть під вікном... І з часом ти напевно зрозумієш, То гріх в душі твоїй, То тихе зло... І рідної згадаєш, І приїдеш, Туди, Де все твоє дитинство розцвіло...

2020-02-27 20:11:50

9

13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (13)

Котик Бегемотик

@ Божевільний + Исходя уже из вашей точки зрения, мы должны ненавидеть и турков (потомки татаро-монгольского ига), и поляков, и возможно ещё какие-то страны (вспомнила только тех, кто сразу пришёл на ум), но такого нет и я даже знаю почему. Прошло в разы больше времени чем от гнёта России. К сожалению, пройдёт не одно десятилетие, что бы мы смогли простить их, но согласитесь, народ ведь не виноват в играх власти. Мы просто жертвы интриг тех, и кого больше денег, влияния и прочего. А "хорошие" и "плохие" люди есть везде

Відповісти

2020-02-28 07:14:40

1

Божевільний

@Котик Бегемотик вся суть у "свіжості ": Росія знущається посилено над нами останні 200 років, а то й більше, до сьогодення. З турками не пригадую, щоб були якісь серйозні конфлікти там з ІХХст. А поляки...Я відкрию вам очі : ми з ними не ладимо. Причина тому Волинська Різня. Трагічна подія, яку і досі згадують як поляки, так і українці, і чимало з ненавистю. Але це порівняно крапля з Голодомором 1932-33, з мільйонами репресованих, з Емським указом і так далі... Не можна звинувачувати в усьому якусь владу, тому що не забуваємо, що завжди є вибір у народу "слухатись" чи "зупинити", яскравий приклад тому Революція Гідності. Деякі кричать :"нічого не змінилось, лише люди повмирали!", але насправді з того часу лице України змінилося кардинально. Наприклад до Майдану були пропозиції про другу державну, а нещодавно був прийнятий закон про мову. Як такий приклад? І таких прикладів море...

Відповісти

2020-02-28 13:41:46

1

Кузаня

@Котик Бегемотик Проблема у тому, що саме через таких людей, які не дуже переймаються російської чи українською ми говоримо тощо, починаються проблеми. Ви самі не помічаєте, як Вас по суті русифікують. Типу, лол, я багато знаю такий людей, тому що живу по суті в не дуже класному місті. І це образливо, коли на уроки приходять вчителі і кажуть які класні російські поети. Це погано, коли нам кажуть, що за кордоном краще. Це погано, коли в місті пам'ятаників кацапам більше, аніж українцям. Це погано, коли цілі площі мають ім'я того, хто по суті нас вважав "нарєчієм". Це погано, коли люди думають, що якби ми "товаришували" з рассєєю, то у нашому житті нічого би не змінилося, а було би краще. Це жахливо, коли люди на уроках історії кажуть, що саме звичайний народ і такі патріоти, як я підливали вогонь у масло. Ні, ці люди робили усе, аби ви жили вільно, аби ви могли розмовляти рідною мовою тощо. Будувати власну державу! Так якого ж біса, ви чхаєте на все це, відмовляючи простим: "Я теж українець, просто російськомовний, тому що я так звик". Це жахливо, хочеться кричати: "Пфф, та не бійся, прийде інша влада, то ти і до неї звикнеш". А якось підтримувати свою, то ні, це складно, пффф, ще щось робити треба, ага.

Відповісти

2020-02-28 13:54:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

Пиріг із медом (UA)

Ай

Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.

80

19

2026

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10904