Відрікаюся

Кузаня

Я відрікаюся своїх кацапських віршів, Від "а" до "я", Усе що я писала, Що було... Бо лиш з роками, Молодість розцвівши, Вказала пальцем: "То гріх в душі твоїй, то тихе зло"! І я не сумніваючись у цьому, Жовто-блакитну мову узяла до рук... Й побігла радісна й усміхнена додому, Не знаючи, Що там мене чекає... Перший крок. І дні минали довго, Точно знаю, Це відбулося двадцять першого числа... Коли листівку неньці надсилавши, Я знала: "Шляху́ назад не буде і нема" А після прослаславляю рідну мову, Її я в серці ніжно бережу... І кожний день я буду говорити знову: "Кацапські вірші більше не пишу" Від них я відрікаюся назавжди, Вкраїнська сила у мені цвіте... Я дякую, всім тим хто просто поряд, У темний час підтримує мене. Тепер для мене зрадниками стали, Хто на Вкраїні милій говорить... Та говорить, Не просто як буває, А руською щоразу мерехтить! Алярма, друже! Чи рідне слово знаєш? Без мови - нації не буде існувать! Та поки в серці поетів москви маєш, Душа не буде радісно співать... Бо там, в росії, зовсім все інакше, Там філіжанка кави пахне не теплом... Ти подивися, як навколо... Файно! Коли вкраїнські груші квітнуть під вікном... І з часом ти напевно зрозумієш, То гріх в душі твоїй, То тихе зло... І рідної згадаєш, І приїдеш, Туди, Де все твоє дитинство розцвіло...

2020-02-27 20:11:50

9

13

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (13)

Котик Бегемотик

@ Божевільний + Исходя уже из вашей точки зрения, мы должны ненавидеть и турков (потомки татаро-монгольского ига), и поляков, и возможно ещё какие-то страны (вспомнила только тех, кто сразу пришёл на ум), но такого нет и я даже знаю почему. Прошло в разы больше времени чем от гнёта России. К сожалению, пройдёт не одно десятилетие, что бы мы смогли простить их, но согласитесь, народ ведь не виноват в играх власти. Мы просто жертвы интриг тех, и кого больше денег, влияния и прочего. А "хорошие" и "плохие" люди есть везде

Відповісти

2020-02-28 07:14:40

1

Божевільний

@Котик Бегемотик вся суть у "свіжості ": Росія знущається посилено над нами останні 200 років, а то й більше, до сьогодення. З турками не пригадую, щоб були якісь серйозні конфлікти там з ІХХст. А поляки...Я відкрию вам очі : ми з ними не ладимо. Причина тому Волинська Різня. Трагічна подія, яку і досі згадують як поляки, так і українці, і чимало з ненавистю. Але це порівняно крапля з Голодомором 1932-33, з мільйонами репресованих, з Емським указом і так далі... Не можна звинувачувати в усьому якусь владу, тому що не забуваємо, що завжди є вибір у народу "слухатись" чи "зупинити", яскравий приклад тому Революція Гідності. Деякі кричать :"нічого не змінилось, лише люди повмирали!", але насправді з того часу лице України змінилося кардинально. Наприклад до Майдану були пропозиції про другу державну, а нещодавно був прийнятий закон про мову. Як такий приклад? І таких прикладів море...

Відповісти

2020-02-28 13:41:46

1

Кузаня

@Котик Бегемотик Проблема у тому, що саме через таких людей, які не дуже переймаються російської чи українською ми говоримо тощо, починаються проблеми. Ви самі не помічаєте, як Вас по суті русифікують. Типу, лол, я багато знаю такий людей, тому що живу по суті в не дуже класному місті. І це образливо, коли на уроки приходять вчителі і кажуть які класні російські поети. Це погано, коли нам кажуть, що за кордоном краще. Це погано, коли в місті пам'ятаників кацапам більше, аніж українцям. Це погано, коли цілі площі мають ім'я того, хто по суті нас вважав "нарєчієм". Це погано, коли люди думають, що якби ми "товаришували" з рассєєю, то у нашому житті нічого би не змінилося, а було би краще. Це жахливо, коли люди на уроках історії кажуть, що саме звичайний народ і такі патріоти, як я підливали вогонь у масло. Ні, ці люди робили усе, аби ви жили вільно, аби ви могли розмовляти рідною мовою тощо. Будувати власну державу! Так якого ж біса, ви чхаєте на все це, відмовляючи простим: "Я теж українець, просто російськомовний, тому що я так звик". Це жахливо, хочеться кричати: "Пфф, та не бійся, прийде інша влада, то ти і до неї звикнеш". А якось підтримувати свою, то ні, це складно, пффф, ще щось робити треба, ага.

Відповісти

2020-02-28 13:54:40

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

44

21

1849

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1164