044: ІІ
сталі думки під плащем безнадій прожовклим перериває різкий кровообіг вулиць. курява диму здіймається ніби зойкіт від журавлиних ключів та тривог поснулих. пуп'янки храмів шаріються в передмісті. доки крокую розважено на труханів, погляди перехожих немов намисто жаром збираю на куртці своїй коханій. марно душі шкодувати, що впало листя: кисень дають не дерева, а невідоме. хай, контрактова. не бачились довго, звісно. тепер я, нарешті, вдома.
2022-10-04 21:25:01
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
@АЦО ХААВОИТТУНУТ и показано лишь меньшее из колес
Відповісти
2022-10-04 21:28:24
1
Last_samurai
Відповісти
2022-10-04 21:32:47
1
Сорока
Неперевершена
Відповісти
2022-10-04 22:33:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6805
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16921