044: ІІ
сталі думки під плащем безнадій прожовклим перериває різкий кровообіг вулиць. курява диму здіймається ніби зойкіт від журавлиних ключів та тривог поснулих. пуп'янки храмів шаріються в передмісті. доки крокую розважено на труханів, погляди перехожих немов намисто жаром збираю на куртці своїй коханій. марно душі шкодувати, що впало листя: кисень дають не дерева, а невідоме. хай, контрактова. не бачились довго, звісно. тепер я, нарешті, вдома.
2022-10-04 21:25:01
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
@АЦО ХААВОИТТУНУТ и показано лишь меньшее из колес
Відповісти
2022-10-04 21:28:24
1
Last_samurai
Відповісти
2022-10-04 21:32:47
1
Сорока
Неперевершена
Відповісти
2022-10-04 22:33:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1747
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4957