044: ІІ
сталі думки під плащем безнадій прожовклим перериває різкий кровообіг вулиць. курява диму здіймається ніби зойкіт від журавлиних ключів та тривог поснулих. пуп'янки храмів шаріються в передмісті. доки крокую розважено на труханів, погляди перехожих немов намисто жаром збираю на куртці своїй коханій. марно душі шкодувати, що впало листя: кисень дають не дерева, а невідоме. хай, контрактова. не бачились довго, звісно. тепер я, нарешті, вдома.
2022-10-04 21:25:01
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Last_samurai
@АЦО ХААВОИТТУНУТ и показано лишь меньшее из колес
Відповісти
2022-10-04 21:28:24
1
Last_samurai
Відповісти
2022-10-04 21:32:47
1
Сорока
Неперевершена
Відповісти
2022-10-04 22:33:02
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1340
Why?
I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?
61
4
8401