044: V
Last_samurai
а сонце-таки обертається коло маршрутів подільських трамваїв. коли виринаю зі сну, у якому завжди проїжджаю зупинку, то вмить засинаю під ревну перкусію від коліщат шепотіння. ти можеш, звичайно, квітучіше слів змалювати, як тіні намотують власні хустки на пошарпані скроні будинків. чи видати тексти за голос окремих кварталів, в яких ми у щасті оманливо сталі: там велодоріжки ще вужчі за паски провулкових талій. буває, насуплені брови хмарин як в безодню безкарно вдивляються в очі волоській. хіба віднайти щось важливо сьогодні? можливо, от тільки не просто.
2022-10-07 17:20:34
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
IrBa Вишнева гілка
гарно)
Відповісти
2022-10-07 20:17:04
1
Лео Лея
Від кожного слова віє спокоєм, якого так не вистачає сьогодні 🙂
Відповісти
2022-10-07 21:19:23
Подобається
Yonel Salina
Que es que no lo entiendo .. No entiendo esa idioma
Відповісти
2022-10-08 02:53:00
1
Інші вірші поета
Пару натяків на долонях 1/21(?) чуєш ти Потягеньки/кс3
Інші поети
Almost_holy
@Almost_holy
Nata Poshedyn
@nataposhedyn
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Nadine Tikhonovitch
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5690
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2628