044: V
а сонце-таки обертається коло маршрутів подільських трамваїв. коли виринаю зі сну, у якому завжди проїжджаю зупинку, то вмить засинаю під ревну перкусію від коліщат шепотіння. ти можеш, звичайно, квітучіше слів змалювати, як тіні намотують власні хустки на пошарпані скроні будинків. чи видати тексти за голос окремих кварталів, в яких ми у щасті оманливо сталі: там велодоріжки ще вужчі за паски провулкових талій. буває, насуплені брови хмарин як в безодню безкарно вдивляються в очі волоській. хіба віднайти щось важливо сьогодні? можливо, от тільки не просто.
2022-10-07 17:20:34
10
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
IrBa Вишнева гілка
гарно)
Відповісти
2022-10-07 20:17:04
1
Лео Лея
Від кожного слова віє спокоєм, якого так не вистачає сьогодні 🙂
Відповісти
2022-10-07 21:19:23
Подобається
Yonel Salina
Que es que no lo entiendo .. No entiendo esa idioma
Відповісти
2022-10-08 02:53:00
1
Схожі вірші
Всі
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1201
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12375