Жага життя.
Ви топитесь у ванні власних сліз? Чи душитесь у стиснутих обіймах? Нажаль, я все життя без неньки ріс. Що мені ваші біль, нещастя, війни? Я вийшов сам з печери небуття, А мав у ній загинути одразу. Серед усіх шляхів обрав..життя, Хоча до нього й відчував відразу. Не знав, нащо потрібен на землі, Ішов крізь морок і густий туман. Хоч розумів, що люди дуже злі, Та досить легко звівся на обман. Я переріс ті скиглення давно, Пройшов все пекло, як за Аліг'єрі. Не кваптеся виходить у вікно, Коли для вас відчинені всі двері!
2019-06-18 20:29:48
6
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ria
Дуже життєво і з сенсом...
Відповісти
2019-06-18 20:31:40
1
Last_samurai
@Ria без сенсу нема і сенсу писати🙃
Відповісти
2019-06-18 20:34:35
1
Last_samurai
@Ria дякую☺️
Відповісти
2019-06-18 20:34:47
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13166
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2008