Пару натяків на долонях

Last_samurai

Лиш пару натяків облишу на долонях: Дві краплі сліз. Хіба не зрозуміло, Хто був миліше всіх, хоча не милим І у чиїм залишитись полоні Хотіла б нерозумно й необачно? Але тепер - пробач. Я не пробачу. Але тепер - прими цю порожнечу. Тенета стягнуті з думок. До речі, Я залишаю шрамами на скронях Твоє мовчання відчайдушним криком, Щоб потім запечатати в повіках Солоність болю. Може, захоронять Лиш пару спогадів, що кину до скарбниці Своїх поразок. Хай колись врятують Таку тендітну птаху, мавку тую, Що досі щира там, де інші - ниці. Що досі мріє там, де всі недбало Плюються у бажань своїх криницю, Вальсуючи зі злом, що править балом Та відгодовуючи на забій синицю В чужих руках. (На журавля змінивши, Тримають в клітці). Він не бачив нив ще. Неволя почуттів у годівниці - Сучасний тренд. Під силу нам зламати? Кохати палко, щиро, до нестями Не обіцяти, а сплестись вустами? Любов (неначе батько й рідна мати) Огорне щастям. Скажеш: швидкоплинне. Але пробач, я знов до тебе лину. Але пробач, зізнайся вже: на серці Не залишилось ба відлуння терцій Від сміху, що засяяв яскравіше Ніж сонце, що чіпляється за гори І променисто спопеляє горе? Хіба любити не навча Всевишній?

2021-01-12 05:49:10

14

12

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (12)

MalyAl

@Last_samurai ну, как написано, так и прочитала 😄, только ты там "о" и "ь" забыл. Но я сразу смекнула, что к чему)

Відповісти

2021-01-12 07:47:03

1

Last_samurai

дякую!!!

Відповісти

2021-04-27 05:34:47

Подобається

Лео Лея

У мене вже слова скінчились для коментарів. Кожен вірш - це окрема перлина. Поки дочитаю всі, напевно перейду лише на смайли. Ці відчуття дуже важко передавати словами, які я відчуваю, читаючи кожен твій вірш... 💞

Відповісти

2021-07-06 17:51:47

Подобається

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

43

7

2451

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

12298