де ти живеш, га?
риби живуть у морі, річці, брудній воді, на океану хвилях, серед акул упертих. звірі живуть у хащах, зграєю чи в орді. люди живуть усюди, та найчастіше - в пеклі. сонце живе на небі, місяць жбурляє квіт сяйва чужих галактик, що майорить щоночі. паростки скрізь існують, де вистачає віт. люди існують в світі: кожен, в якому хоче. леви живуть в саванні, серед рудих пісків. змії - в вузьких притулках схованого каміння. хижі живуть війною. смерть починає спів, люди ідуть за нею. в межах уявних ліній. серце живе у грудях, в них і повітря дме. правда живе у мізках. в кожного власна, справді. дім збудувати легко, тільки б знайти цемент. жити у ньому - інше, бо зазвичай не раді щирим, що співіснують з щастям, розбитим вщент, гордим, патріотичним, що відцурались зради. зляканим, хто рятує тіло своє. а ще тим, хто в бажанні бути щойно знайшов відраду. боги живуть між нами, їм не потрібен німб. простір лише плекають вірним нащадкам кровним. в кожному є від бога шанс помогти своїм. ну а все інше - пекло. точно і безумовно.
2022-09-29 20:04:05
8
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2650
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2891