розрізай моє небо/кс3
розрізай моє небо навпіл: чи таким недоречним легким дротовинням в об'єктиві очей (в бездротову епоху), чи то просто своєю появою. он-де хмара, що схожа на мавпу: дражнить сірим обличчям, не чує провину (а крізь неї проміння пече) вогнедишне повітря - вологе. вся реальність стискається млявою вірогідністю оберту в крапку. заберу половину, де сяє розпечена зірка. добре, хай. поясню: ти і так над'яскраво грієш світлом гірчичного кольору. як схолону, зігрітися раптом допоможе (окрім побазікать) естетичне меню: ще не вживана страва і богічна вівсяна кориця з цикорієм.
2021-05-27 07:18:03
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Last_samurai
@Самоскид! 🌚це я ліки так обізвав
Відповісти
2021-05-27 09:13:06
1
Марі Жаго
Прикольно коли колір гріє і має смак🙃
Відповісти
2021-05-27 09:15:58
1
Last_samurai
Відповісти
2021-05-27 09:17:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2796
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3482