розрізай моє небо/кс3
розрізай моє небо навпіл: чи таким недоречним легким дротовинням в об'єктиві очей (в бездротову епоху), чи то просто своєю появою. он-де хмара, що схожа на мавпу: дражнить сірим обличчям, не чує провину (а крізь неї проміння пече) вогнедишне повітря - вологе. вся реальність стискається млявою вірогідністю оберту в крапку. заберу половину, де сяє розпечена зірка. добре, хай. поясню: ти і так над'яскраво грієш світлом гірчичного кольору. як схолону, зігрітися раптом допоможе (окрім побазікать) естетичне меню: ще не вживана страва і богічна вівсяна кориця з цикорієм.
2021-05-27 07:18:03
13
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Last_samurai
@Самоскид! 🌚це я ліки так обізвав
Відповісти
2021-05-27 09:13:06
1
Марі Жаго
Прикольно коли колір гріє і має смак🙃
Відповісти
2021-05-27 09:15:58
1
Last_samurai
Відповісти
2021-05-27 09:17:50
Подобається
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4695
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2022