сс
від "привіту" до жартів - п'ятнадцять речень. а до дружби - ще місяць голосових. до турботи - питання прості та гречні. кілька тижнів минає - і раптом звик. до знімання фальшивих залізних масок лиш один випадковий нічний дзвінок. відокремленим станеш у сірій масі незнайомих знайомців. надовго? ок, від знайомих до рідних - одна пригода. від примарних до справжніх - ще зустріч. вір, відбувається все, що захочеш, згодом (неважливо, що виключно в голові). до "людина для мене" - єдиний погляд. до довіри - щоденні розмови. знай: від мовчань до взаємної допомоги - таємниці під грифом "секретно. най-" від поета до музи - одна халтура, зашифрована кодом нічних розмов. від потреб розуміння тріщать тортури між "ніколи до цього" й "ніколи знов". відокремити волі субособистість не поможе і внутрішній протестант. від невпевнених кроків "занадто близько" до впадання у кому, що звуть "ти-стан". від турботливих вчинків до надбайдужих у бездії нещирості, далебі, кілька фраз недосказаних. чи то, друже, фраз, що сказані не тобі. брати паузу - дивна перебудова. ніби серцем тягнутись - смертельний гріх? - як ти? - добре. а ти? - я також чудово. вісім слів. вдвічі більше за норму в рік. *сс - сумна статистика
2021-10-28 12:13:09
30
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Есмеральда Еверфрі дякую, Ес!🌒✨
Відповісти
2021-10-28 14:17:05
Подобається
Антон Шаталов
Боже, цей витвір так проникливо написаний, що я вибудував паралелі на себе. Мені вельми подобається, тож додаю до збереженого) Бажаю хороших ідей і постійного розвитку
Відповісти
2022-10-24 21:21:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4033
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
15946