сс
від "привіту" до жартів - п'ятнадцять речень. а до дружби - ще місяць голосових. до турботи - питання прості та гречні. кілька тижнів минає - і раптом звик. до знімання фальшивих залізних масок лиш один випадковий нічний дзвінок. відокремленим станеш у сірій масі незнайомих знайомців. надовго? ок, від знайомих до рідних - одна пригода. від примарних до справжніх - ще зустріч. вір, відбувається все, що захочеш, згодом (неважливо, що виключно в голові). до "людина для мене" - єдиний погляд. до довіри - щоденні розмови. знай: від мовчань до взаємної допомоги - таємниці під грифом "секретно. най-" від поета до музи - одна халтура, зашифрована кодом нічних розмов. від потреб розуміння тріщать тортури між "ніколи до цього" й "ніколи знов". відокремити волі субособистість не поможе і внутрішній протестант. від невпевнених кроків "занадто близько" до впадання у кому, що звуть "ти-стан". від турботливих вчинків до надбайдужих у бездії нещирості, далебі, кілька фраз недосказаних. чи то, друже, фраз, що сказані не тобі. брати паузу - дивна перебудова. ніби серцем тягнутись - смертельний гріх? - як ти? - добре. а ти? - я також чудово. вісім слів. вдвічі більше за норму в рік. *сс - сумна статистика
2021-10-28 12:13:09
30
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Есмеральда Еверфрі дякую, Ес!🌒✨
Відповісти
2021-10-28 14:17:05
Подобається
Антон Шаталов
Боже, цей витвір так проникливо написаний, що я вибудував паралелі на себе. Мені вельми подобається, тож додаю до збереженого) Бажаю хороших ідей і постійного розвитку
Відповісти
2022-10-24 21:21:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5809
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2079