сс
від "привіту" до жартів - п'ятнадцять речень. а до дружби - ще місяць голосових. до турботи - питання прості та гречні. кілька тижнів минає - і раптом звик. до знімання фальшивих залізних масок лиш один випадковий нічний дзвінок. відокремленим станеш у сірій масі незнайомих знайомців. надовго? ок, від знайомих до рідних - одна пригода. від примарних до справжніх - ще зустріч. вір, відбувається все, що захочеш, згодом (неважливо, що виключно в голові). до "людина для мене" - єдиний погляд. до довіри - щоденні розмови. знай: від мовчань до взаємної допомоги - таємниці під грифом "секретно. най-" від поета до музи - одна халтура, зашифрована кодом нічних розмов. від потреб розуміння тріщать тортури між "ніколи до цього" й "ніколи знов". відокремити волі субособистість не поможе і внутрішній протестант. від невпевнених кроків "занадто близько" до впадання у кому, що звуть "ти-стан". від турботливих вчинків до надбайдужих у бездії нещирості, далебі, кілька фраз недосказаних. чи то, друже, фраз, що сказані не тобі. брати паузу - дивна перебудова. ніби серцем тягнутись - смертельний гріх? - як ти? - добре. а ти? - я також чудово. вісім слів. вдвічі більше за норму в рік. *сс - сумна статистика
2021-10-28 12:13:09
30
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Last_samurai
@Есмеральда Еверфрі дякую, Ес!🌒✨
Відповісти
2021-10-28 14:17:05
Подобається
Антон Шаталов
Боже, цей витвір так проникливо написаний, що я вибудував паралелі на себе. Мені вельми подобається, тож додаю до збереженого) Бажаю хороших ідей і постійного розвитку
Відповісти
2022-10-24 21:21:37
Подобається
Схожі вірші
Всі
Присвячую
Присвячую тобі вірші українською, Бо не знаю, якою мовою висловлювати свої почуття. Хоча, для тебе, мабуть, краще російською, Але я вірю: зрозумієш і так. Бо коли ми зустрінемось, важливим буде лиш погляд: Серце не потребуватиме слів, Йому буде байдуже звідки ми родом, Навіть, якщо з ворожих країн.
73
4
4366
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2179