Не кажи (ні)/кс3
Не кажи мені геть нічого перед тим, як лягати спати. Бо не хочу переживати, розуміти чи міркувати, дієсловом у всі набати Бити влучно. Мовчи, не варто. Я - емпат. Розумієш, така вже дивна, застережлива і потворна: Ще до того, як те́бе взнати, я купила собі мотузку Щоб здиратися нею в гори, Або зашморг на шию. Вузько? Шах і мат. Не пиши мені крім метафор, що одвічно сліпі й брехливі, Повідомлень (бо страх нещирі: бач, ніде не згубились коми). Буду певна, що очі в зливі? Так, ні слова. Ні-ні, нікому. Як відріж. Між рядків я читаю, дійсно, і у подисі тиші чую Всі дрібниці (не незмістовні), і якийсь ключовий моме́нт ще, Заспокоїть хіба пачулі? Розумієш, чим знаєш менше - Тим, мій любий, міцніше спиш.
2021-04-12 11:08:34
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Last_samurai
@Самоскид! 🌚Не тільки мої
Відповісти
2021-04-12 16:51:19
1
Самоскид!
Відповісти
2021-04-12 16:51:48
1
Last_samurai
Відповісти
2021-04-12 16:52:24
1
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
2675
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1763