Не кажи (ні)/кс3
Не кажи мені геть нічого перед тим, як лягати спати. Бо не хочу переживати, розуміти чи міркувати, дієсловом у всі набати Бити влучно. Мовчи, не варто. Я - емпат. Розумієш, така вже дивна, застережлива і потворна: Ще до того, як те́бе взнати, я купила собі мотузку Щоб здиратися нею в гори, Або зашморг на шию. Вузько? Шах і мат. Не пиши мені крім метафор, що одвічно сліпі й брехливі, Повідомлень (бо страх нещирі: бач, ніде не згубились коми). Буду певна, що очі в зливі? Так, ні слова. Ні-ні, нікому. Як відріж. Між рядків я читаю, дійсно, і у подисі тиші чую Всі дрібниці (не незмістовні), і якийсь ключовий моме́нт ще, Заспокоїть хіба пачулі? Розумієш, чим знаєш менше - Тим, мій любий, міцніше спиш.
2021-04-12 11:08:34
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
Last_samurai
@Самоскид! 🌚Не тільки мої
Відповісти
2021-04-12 16:51:19
1
Самоскид!
Відповісти
2021-04-12 16:51:48
1
Last_samurai
Відповісти
2021-04-12 16:52:24
1
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13342
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2401