Майжеквіти/кс3
Вони приходять, хоч і не хотів: в незвичних, досі невідомих рисах. Навряд безпечно, тільки безкорисно. Для того, щоб зігріти, йти на ризик Невже не варто? Чути лейтмотив надій, що щедрий сумнів геть зурочив. Без сліз хіба дивитись сонцю в очі за крок до леза бритви Смієш точно? Кривава безліч на руках бинтів на шрами перетвориться сповиті. У грудях б'ється невагомий витвір, а ритм пульсацій біту Носить вітер. Весну раптова дзвінкість почуттів замайорілим променем освітить... До серця тягнуть несміливі віти бентежно не розкриті Майжеквіти.
2021-04-27 05:33:15
16
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудово! Такі думки і звороти! Такі емоції викликають, словом, різні емоції... 👍
Відповісти
2021-04-27 18:58:21
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2151
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2240