Майжеквіти/кс3
Last_samurai
Вони приходять, хоч і не хотів: в незвичних, досі невідомих рисах. Навряд безпечно, тільки безкорисно. Для того, щоб зігріти, йти на ризик Невже не варто? Чути лейтмотив надій, що щедрий сумнів геть зурочив. Без сліз хіба дивитись сонцю в очі за крок до леза бритви Смієш точно? Кривава безліч на руках бинтів на шрами перетвориться сповиті. У грудях б'ється невагомий витвір, а ритм пульсацій біту Носить вітер. Весну раптова дзвінкість почуттів замайорілим променем освітить... До серця тягнуть несміливі віти бентежно не розкриті Майжеквіти.
2021-04-27 05:33:15
16
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудово! Такі думки і звороти! Такі емоції викликають, словом, різні емоції... 👍
Відповісти
2021-04-27 18:58:21
1
Інші вірші поета
без.com чуєш ти важливо?/кс3 короткий запис про стан катастрофи/кс3
Інші поети
Мария Шпир
@mariya_shpir
Seyfe
@Seyfe
Fatima Mohammed
@fatimaalshaikh
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
Фαйղα Եօթթí #AР #FN
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8267
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
44
21
1888