Майжеквіти/кс3
Вони приходять, хоч і не хотів: в незвичних, досі невідомих рисах. Навряд безпечно, тільки безкорисно. Для того, щоб зігріти, йти на ризик Невже не варто? Чути лейтмотив надій, що щедрий сумнів геть зурочив. Без сліз хіба дивитись сонцю в очі за крок до леза бритви Смієш точно? Кривава безліч на руках бинтів на шрами перетвориться сповиті. У грудях б'ється невагомий витвір, а ритм пульсацій біту Носить вітер. Весну раптова дзвінкість почуттів замайорілим променем освітить... До серця тягнуть несміливі віти бентежно не розкриті Майжеквіти.
2021-04-27 05:33:15
16
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Чудово! Такі думки і звороти! Такі емоції викликають, словом, різні емоції... 👍
Відповісти
2021-04-27 18:58:21
1
Схожі вірші
Всі
Пиріг із медом (UA)
Крокуй до раю, крокуй до мене. Гаряча кава, пиріг із медом. Або якщо забажаєш — ромашковий чай. Приходь до мене. Будь ласка. Приїжджай. Крокуй до двері, а я у чашку відріжу лимона ломтик. На столі — пиріг із медом, а мені найсолодший твій дотик.
79
19
2777
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4047