ми обираємо?/кс3
ти обираєш футболку собі до стилю, я - анестетик, від котрого не помру. втратити час дуже легко, схотівши сильно щирістю обізвати ментальну гру. я обираю слова з недоречних літер, ти обираєш важливий доречний зміст. майже скінчилося це ідеальне літо, вересень пхає у справи свій жовтий ніс. ти обираєш перформанс під тиском вражень, хресну ходу між регістрами перших шпальт. я обираю послухати, та не кажеш, що закривається серце немов гештальт. ти обираєш реальність і несвідомо серед ілюзій будуєш міцний палац. в ньому завжди почуваюся наче вдома, та чи потрібен був стінам такий баласт? я обираю компанію до вподоби: зі сторінок незабутньо цікавих книг. навіть якщо не написані надто добре, хочу зустріти тебе на одній із них.
2021-08-23 06:08:08
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@deni_california у меня есть парочка жутких книг на примете для обмена😂
Відповісти
2021-08-25 13:07:54
1
Last_samurai
🙃🙃
Відповісти
2021-08-25 13:08:11
Подобається
deni_california
@Last_samurai Надо Ремарка мне на обмен,ибо нет сил его читать 😭
Відповісти
2021-08-25 13:47:38
1
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3659
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5913