ми обираємо?/кс3
ти обираєш футболку собі до стилю, я - анестетик, від котрого не помру. втратити час дуже легко, схотівши сильно щирістю обізвати ментальну гру. я обираю слова з недоречних літер, ти обираєш важливий доречний зміст. майже скінчилося це ідеальне літо, вересень пхає у справи свій жовтий ніс. ти обираєш перформанс під тиском вражень, хресну ходу між регістрами перших шпальт. я обираю послухати, та не кажеш, що закривається серце немов гештальт. ти обираєш реальність і несвідомо серед ілюзій будуєш міцний палац. в ньому завжди почуваюся наче вдома, та чи потрібен був стінам такий баласт? я обираю компанію до вподоби: зі сторінок незабутньо цікавих книг. навіть якщо не написані надто добре, хочу зустріти тебе на одній із них.
2021-08-23 06:08:08
15
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@deni_california у меня есть парочка жутких книг на примете для обмена😂
Відповісти
2021-08-25 13:07:54
1
Last_samurai
🙃🙃
Відповісти
2021-08-25 13:08:11
Подобається
deni_california
@Last_samurai Надо Ремарка мне на обмен,ибо нет сил его читать 😭
Відповісти
2021-08-25 13:47:38
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
12248
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3049