як гаряче
Last_samurai
як гаряче у грудях, як пече розлуки розпач. та усе ж, чудово, що я боготворив твоє плече лиш на папері посереднім словом. що невимовний блиск сумних очей я розіп'яв на нескінченні фрази. отрутою із тропів біль тече, перетворивши відчай на відразу. листи ховав у стіл, неначе склеп, епітетами сипав без контексту. у топі епідемій та халеп в кохання - перше місце. так протестно знебарвлений у кризі власних назв, розтану мовчки вірою відлиги. воїстину, блаженний той із нас, хто з почуттів не створює релігій.
2021-03-24 11:38:40
14
13
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (13)
Марі Жаго
@Last_samurai йди глянь сторі в інсту
Відповісти
2021-03-24 17:57:16
1
Марі Жаго
Схоже?😅
Відповісти
2021-03-24 17:57:25
1
Вікторія Прохоренко
@Марі Жаго буду рада якщо завітаєте на сторінку, може щось вам зайде, з написаного мною
Відповісти
2021-03-24 17:57:42
Подобається
Інші вірші поета
Антарктида/кс3 чуєш ти ще з бортового журналу про катастрофу/кс3 розрізай моє небо/кс3
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Дозе с любовью))
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Прошу не уходи , Ты луч ,что красит день всех Как тяжело так просто отпустить , Твой свет от шоколад творений Ты весела всегда ,поддержишь если грустно Всем здесь стала важна И в тоже время согреешь теплотою гнусно На аве так няшна с котейками мимишна , С улыбкою ясна й не будет так прывична ! Мне грустно без тебя , хорошая зайчуга !! Я ж буду так скучать за твоими стишками , Что даришь всем сполна С любовью й ораматом тепловой ласки :) Оть доброты твоей Сб стал радостью излучен :) Ведь многим принесла Частичку доброты с улыбочкой уюта лучик 🌹 (( 🍫✨🌹💕)) P.s: Посвященно Дозе с любовью от Морки 💕🍫))) ( Одна и единственная на Сб Шоко-котейка ,что поднимает настроение другим своим позитивным настроением 🍫💕)) https://www.surgebook.com/alievaelmira/blog/ejk3a46
42
40
2715
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11466