нагадування
Last_samurai
(18+)
якщо хочеш почати - будь ласка, почни з нуля, оминувши байдужість, невпевненість, біль та розпач. поруч завше багато розкішних драйвових лярв: мінне поле на фронті кохання (чи шлях на розстріл). якщо хочеш горіти - будь ласка, давай хутчіш. підпаливши цигарку, поглибше штовхай між ребер дим гіркий, несмачний, безпорадний. як кожен вірш, що написаний кимось неначе лише про тебе. якщо хочеш радіти - будь ласка. мерщій живи, поринай в оборудки та досвід напівсвідомий. викидай весь непотреб з потрібної (?) голови, прокидайся від сплячки щоденно, забувши втому. якщо щастя захочеш - рецепт взагалі простий: дай любові відставку (а може, нарешті, раду) і ніколи/нікому/ніяк не пиши листи. особливо до тих, хто про тебе забув. чи(м) зрадив.
2022-02-16 09:40:04
8
0
Інші вірші поета
якщо Не/зрозумілий перформанс/глибоко нічний кс3 бережи себе Тим, хто завше залишається
Інші поети
Oluwatosin Thomas
@Fearless_Lines
Yoongaboonga 7u7
@aesthetic_army
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11499
Печаль прячется в словах
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
3865