Рандомні факти
Йду від метафор - пронизливих та абстрактних Ближче до суті, без пафосу зайвих речень, Що викликають огиду і крихти страху: "Пере- , занадто" (і несприйняття, до речі). Геть від коріння, яке проросло в повітря: Втратити сенс чи змістовно піти до пекла? Я полюбляю дивитись на небо й квіти, Щоб холодити думки (тільки там, де тепло). Я полюбляю картоплю й рандомні факти, Вирвані із контексту (чи підсвідомі). Як-от на кшталт: серед всіх, хто підносить фатум, у половини - нікого немає вдома. Десь у третини - нічого, лише потреби. Я ж не бажаю бажати, шановне панство. А в черепах, панголінів (і, певно, в тебе) Найкрасивіший, міцніший у світі панцир. Пам'ять дивує (частіше - невибірково). Тести за Айзенком геть неінформативні. Вп'яте на п'яти собі наліплю підкови. Може, насниться пітьма й невідомий ти́ в ній. Течії править потрісканий Льодовитий. Тане в Антарктиці крига та на Алясці. І на Нептуні здійнявся жахливий вітер. (А на додачу - тебе не почути, трясця). Тобто, я, звісно, порину думками вище, Тишу сприйму як належне, бо (Mamma mia) Я ж зазвичай так спілкуюся - через вірші. Добре, що їх, прочитавши, не розуміють.
2021-03-29 08:03:16
12
7
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (7)
Last_samurai
@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann а там рандомные факты, из Википедии
Відповісти
2021-03-29 10:06:25
1
Last_samurai
Відповісти
2021-03-29 10:17:38
1
Last_samurai
Відповісти
2021-03-29 10:29:08
1
Схожі вірші
Всі
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1956
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3145