Крила.
Минає час, у простір лине. Немає сил його спинити. Усе занадто швидкоплинне, Тож треба встигнути любити. Навколо безліч дивовижних Речей, що оком не побачиш. Занадто щирих, дуже ніжних, Таких, як ти для мене значиш. Мовчу я завжди без упину, А ти щебечеш, наче пташка. Мов перші кроки для дитини, Без крил тобі на світі важко. Я подарую їх, як схочеш... Хай чорні крила, проте дужі. Літайте, друзі, й ви щоночі З птахами, що вам небайдужі!
2019-06-18 20:25:56
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ria
Доволі гарно, приємно читати на щирій українській мові👏👏👏
Відповісти
2019-06-18 20:30:39
1
tata
😍😍😍
Відповісти
2020-05-15 16:05:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2208
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
7100