Крила.
Минає час, у простір лине. Немає сил його спинити. Усе занадто швидкоплинне, Тож треба встигнути любити. Навколо безліч дивовижних Речей, що оком не побачиш. Занадто щирих, дуже ніжних, Таких, як ти для мене значиш. Мовчу я завжди без упину, А ти щебечеш, наче пташка. Мов перші кроки для дитини, Без крил тобі на світі важко. Я подарую їх, як схочеш... Хай чорні крила, проте дужі. Літайте, друзі, й ви щоночі З птахами, що вам небайдужі!
2019-06-18 20:25:56
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Ria
Доволі гарно, приємно читати на щирій українській мові👏👏👏
Відповісти
2019-06-18 20:30:39
1
tata
😍😍😍
Відповісти
2020-05-15 16:05:51
Подобається
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1601
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5027