Не гріх.
(18+)
Доторкнися до скронь моїх. Десь за межами відчуття, Поринаю у небуття, Марні фрази - не чую їх. Ставши поштовхом до життя, Відокремлюсь від сподівань. Через марність німих страждань Знов відрину я каяття. Зупиняти не смій бажань На цій відстані в півруки. Пам'ятатиму крізь віки Твої очі на тлі зізнань. І застигнуть чужі рядки На долонях вже нічиїх. Бо з коханими - то не гріх, Я виношу нас за дужки.
2019-07-27 20:21:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
101
8
11821
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
52
14
2773