Не гріх.
(18+)
Доторкнися до скронь моїх. Десь за межами відчуття, Поринаю у небуття, Марні фрази - не чую їх. Ставши поштовхом до життя, Відокремлюсь від сподівань. Через марність німих страждань Знов відрину я каяття. Зупиняти не смій бажань На цій відстані в півруки. Пам'ятатиму крізь віки Твої очі на тлі зізнань. І застигнуть чужі рядки На долонях вже нічиїх. Бо з коханими - то не гріх, Я виношу нас за дужки.
2019-07-27 20:21:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3336
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3191