Не гріх.
(18+)
Доторкнися до скронь моїх. Десь за межами відчуття, Поринаю у небуття, Марні фрази - не чую їх. Ставши поштовхом до життя, Відокремлюсь від сподівань. Через марність німих страждань Знов відрину я каяття. Зупиняти не смій бажань На цій відстані в півруки. Пам'ятатиму крізь віки Твої очі на тлі зізнань. І застигнуть чужі рядки На долонях вже нічиїх. Бо з коханими - то не гріх, Я виношу нас за дужки.
2019-07-27 20:21:32
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
104
8
12233
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2427