Не/стримуй/кс3
Я хочу стриматись, й не можу: Гіпнотизує глибина. Якби її торкнулась дна Одна. Бо ти не поруч. Боже, у молитвах лиш гріх луна. Бажає справдитись безодня: Її щоночі ревно зву. І ледве чутний хижий звук Перекладу на "так" сьогодні. Ти мрієш бачити крізь вікна Своїх надщерблених жахіть, Як пам'ять робить хресний хід. Давай її для тебе вимкну. Тверезу тугу й п'яну хіть Зумію стримати в надію, На попелище всіх турбот Перетворю страхи от-от. Чому ж на себе це не діє? В моїх судинах тиск підскочив, Німіють пальці мов дурні. Всі рецидиви - навесні... Я можу стриматись, й не хочу... Прошу, допоможи мені.
2021-04-13 06:44:19
13
10
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (10)
Last_samurai
@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann 🙃 будут, специально для тебя😎
Відповісти
2021-04-13 13:43:04
1
Last_samurai
@ϟiegfrieda ϟchloϟϟmann и даже перевод
Відповісти
2021-04-13 13:43:11
Подобається
Last_samurai
@Лео Лея дякую за тонке сприйняття 🌞☺️
Відповісти
2021-04-13 13:44:54
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
1697
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
109
16
9553