Точка відліку
Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці: Коли не залишиться віри, бажання, сил, Коли ти в тонкій та подертій чужій сорочці Із вчинків нещирих, що пхають свої носи У справи (не варто, неначе і не просив), Ідеш, приховавши очі. Коли розумієш, що марноспроможні спроби Достукатись совісті, серця (або обох), Коли перепробував все, що ніхто не робить І (певно) зневірився, що зрозуміє Бог Того, що не чує (бо стійко мовчиш або Благаєш жахіть щоночі). Коли ти забудеш, як звати і пробачати Всіх тих перехожих, що трапляться на шляху. Коли перестанеш читати забуті чати І знов нарікати на долю таку лиху (Подалі запхавши уперту свою пиху), Повіриш у сни пророчі. Коли перевтілишся в мікронадій потоці, Тоді перестанеш і марити наяву: Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці І відлік почнеться. Ім'ям, під яким живу. *Дозволиш, твоїм назву?* (Та знаю, що ні. Не схочеш).
2021-01-12 09:23:54
12
24
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (24)
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) Величайшая, посчитай
Відповісти
2021-02-17 09:38:45
1
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) не трать время здесь, грызи гранит🤘
Відповісти
2021-02-17 09:40:00
1
Лео Лея
Так чудовезно (від слова чудово)! 👍☀️
Відповісти
2021-07-06 17:48:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Question 1?/Вопрос 1?
The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx
45
8
4782
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2776