Точка відліку
Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці: Коли не залишиться віри, бажання, сил, Коли ти в тонкій та подертій чужій сорочці Із вчинків нещирих, що пхають свої носи У справи (не варто, неначе і не просив), Ідеш, приховавши очі. Коли розумієш, що марноспроможні спроби Достукатись совісті, серця (або обох), Коли перепробував все, що ніхто не робить І (певно) зневірився, що зрозуміє Бог Того, що не чує (бо стійко мовчиш або Благаєш жахіть щоночі). Коли ти забудеш, як звати і пробачати Всіх тих перехожих, що трапляться на шляху. Коли перестанеш читати забуті чати І знов нарікати на долю таку лиху (Подалі запхавши уперту свою пиху), Повіриш у сни пророчі. Коли перевтілишся в мікронадій потоці, Тоді перестанеш і марити наяву: Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці І відлік почнеться. Ім'ям, під яким живу. *Дозволиш, твоїм назву?* (Та знаю, що ні. Не схочеш).
2021-01-12 09:23:54
12
24
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (24)
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) Величайшая, посчитай
Відповісти
2021-02-17 09:38:45
1
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) не трать время здесь, грызи гранит🤘
Відповісти
2021-02-17 09:40:00
1
Лео Лея
Так чудовезно (від слова чудово)! 👍☀️
Відповісти
2021-07-06 17:48:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2222
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6162