Точка відліку
Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці: Коли не залишиться віри, бажання, сил, Коли ти в тонкій та подертій чужій сорочці Із вчинків нещирих, що пхають свої носи У справи (не варто, неначе і не просив), Ідеш, приховавши очі. Коли розумієш, що марноспроможні спроби Достукатись совісті, серця (або обох), Коли перепробував все, що ніхто не робить І (певно) зневірився, що зрозуміє Бог Того, що не чує (бо стійко мовчиш або Благаєш жахіть щоночі). Коли ти забудеш, як звати і пробачати Всіх тих перехожих, що трапляться на шляху. Коли перестанеш читати забуті чати І знов нарікати на долю таку лиху (Подалі запхавши уперту свою пиху), Повіриш у сни пророчі. Коли перевтілишся в мікронадій потоці, Тоді перестанеш і марити наяву: Все раптом зійдеться в єдиній можливій точці І відлік почнеться. Ім'ям, під яким живу. *Дозволиш, твоїм назву?* (Та знаю, що ні. Не схочеш).
2021-01-12 09:23:54
12
24
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (24)
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) Величайшая, посчитай
Відповісти
2021-02-17 09:38:45
1
Last_samurai
@Zarathustra, Übermensch (Сверхчеловек) не трать время здесь, грызи гранит🤘
Відповісти
2021-02-17 09:40:00
1
Лео Лея
Так чудовезно (від слова чудово)! 👍☀️
Відповісти
2021-07-06 17:48:41
Подобається
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
4660
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
83
2
3656