все, що
все, що має псуватись, звичайно, вмре:
почуття і молочна кава,
йогурт зранку, на торті вершковий крем,
запитання смішне "як справи?",
пересвічена плівка, старі думки,
пісня спогадів підсвідома.
їх відлуння в смітник відчайдушно кинь
і тікай натщесерце з дому.
будь відкритим, знайомства заводь нові,
а про мене - не згадуй, звісно.
не зізнаюсь, що й досі у голові
твої вірші гілками звисли.
знай, [між нами] ніколи не досягти
випадковості ненавмисно:
я чаклую словами
в той час, як ти
в них даремно шукаєш змісту.
2022-01-20 11:35:05
10
1