їду до катастрофи/кс3
в обійми їду до катастрофи, вона гукає мене дощем. рясні дурмани вплітає в вени, сміється серця мінливим рофлом, іронізує з усього. ще дарує радість і сокровенні шалені спогади й відчуття, занурю пальці в її волосся, ця катастрофа - мінливий геній, миттєва щедрість мого життя. яка приходить, коли не просять, щоб оприлюднити вир бажань. і вірогідність нових поразок безпосередньо вплітає в коси, де сивиною бринить, на жаль, останній спогад: пальне одразу з рушниць ментальних або гармат. ця катастрофа руйнує плани, збирає всі несвідомі фрази, жбурляє ними (як автомат) в мрійливе серце: не пізно, рано. в цілунках палкості божевіль, себе зав'яже вузлом на згадку. бо небезпечна - одвічно п'яна. гуде над вухом (як хрущ, що джміль) спокуса пивом, вином, кальяном... між тим, до неї ще сотні миль. 🌚
2021-07-19 20:49:10
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Last_samurai
@Лео Лея так, уміє🙃
Відповісти
2021-07-20 05:30:58
1
Самоскид!
рофл
Відповісти
2021-07-20 09:20:18
1
Last_samurai
@Самоскид! це поки що лол
Відповісти
2021-07-20 13:03:06
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
44
34
8209
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
1515