У нашім серці навіки живі
Покидають дорогі люди,
Лишають цей світ,
Цей біль, ніби струмінь холодної води,
Залишає рани на тисячі літ,
Ніби небо розбилось над нами,
Чорна хмара найшла,
Але всі ходимо під небесами,
Від нас вже людина пішла,
Хто знає, може десь за хмарами - своє життя,
Кохані наші стануть янголами на плечі,
Оберігають наше майбуття,
Хоч самі відійшли в далечінь,
В нашім серці навіки живі,
Навіки в душі ті самі обличчя, хоч і не вернути час,
Бо той шлях обрали не самі,
Оберігають десь з висока нас,
Я ніколи не забуду добра,
Буду пам'ятати всі щасливі дні,
Хоч болить моя душа,
І так важко жити так на землі,
Пройде час і все заживе,
Але пам'ять не згасає,
Душа відійде,
І колись вогонь життя в нас запалає.
* Присвячую бабусі
2020-06-27 15:37:14
5
1