Обійми
Я так сумую за твоїм очами глибокими і п'янкими, Мрію надихатися твоїми рисами обличчя янгольськими і тонкими, Заслухатися голосом нектаровим і дзвінким, Бути огорнутою поцілунком ніжним і палким, Я хочу відчути обійми твої лавандові, сонячні, ромашкові, весняні, Вони переносять мене у візії бузково-казкові й вогняні, Без обіймів не в'ється в душі виноградна лоза, У країні вічного літа, серденько без дотиків замерза, Я твого сну велична і ніжна чарівниця-діва, Яка своїми вустами весь твій світанковий світ розбудила, Лиш ти зможеш одним пухнастим дотиком руки, Розправити серця і душі ароматно-фіалкові пелюстки. *Моєму
2021-05-14 21:08:43
7
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Це неймовірно гарний вірш, серденько🥺🥺🥺❤️❤️❤️
Відповісти
2021-05-15 00:26:59
2
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Дякую💝💝🥰
Відповісти
2021-05-15 04:09:11
Подобається
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2226
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2177