Блакитна півонія
Блакитна півонія на снігу взимку розквітла, Їй не було написано на долі колючою червоною трояндою народитися, Та не вистачало цій ніжній квітці світла, Забута всіма, вона мала для цього світу розкритися, Блакитна півонія розпустила навколо свої пелюстки, Вони такі ніжні, що нікого поранити не зможуть, Півонія не підпускала до себе ворожі ростки, Бо вони лише зів'янути квітці допоможуть, Неочікувано блакитну півонію вирвали з корінням та на морозі кинули, Пелюстки її шматками льоду стали, Останні сили у душі квітки відлинули, А корінці ще більше на снігу примерзали, Та блакитна півонія вижила, бо сонце вийшло і врятувало її, Але тепер без води і тепла вона не може більше жити, Її серце крихке тепер на волі, Та дуже важко блакитній красуні утримати в купі всі свої квіти, Якщо не дати води ніжно-блакитній півонії, то в'янути вона почне, А якщо не дати світла, то не зможе далі рости, Та колись її серце у вальсі з іншою квіткою спалахне, І буде блакитна півонія в тандемі зі своєю квітучою любов'ю цвісти.
2021-01-10 09:19:51
9
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
Відповісти
2021-01-10 09:25:40
1
Akeldama
У вірші втілені чаруюче гарні образи. Ніжна і тендітна блакитна півонія, як найкраще символізує чисту та незайману душу дівчини. Неперевершено.))
Відповісти
2021-01-10 13:41:11
2
Lelyana_ art
@ Akeldama Щиро дякую😊
Відповісти
2021-01-10 14:00:20
1
Схожі вірші
Всі
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2476
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
2607