Блакитна півонія
Блакитна півонія на снігу взимку розквітла, Їй не було написано на долі колючою червоною трояндою народитися, Та не вистачало цій ніжній квітці світла, Забута всіма, вона мала для цього світу розкритися, Блакитна півонія розпустила навколо свої пелюстки, Вони такі ніжні, що нікого поранити не зможуть, Півонія не підпускала до себе ворожі ростки, Бо вони лише зів'янути квітці допоможуть, Неочікувано блакитну півонію вирвали з корінням та на морозі кинули, Пелюстки її шматками льоду стали, Останні сили у душі квітки відлинули, А корінці ще більше на снігу примерзали, Та блакитна півонія вижила, бо сонце вийшло і врятувало її, Але тепер без води і тепла вона не може більше жити, Її серце крихке тепер на волі, Та дуже важко блакитній красуні утримати в купі всі свої квіти, Якщо не дати води ніжно-блакитній півонії, то в'янути вона почне, А якщо не дати світла, то не зможе далі рости, Та колись її серце у вальсі з іншою квіткою спалахне, І буде блакитна півонія в тандемі зі своєю квітучою любов'ю цвісти.
2021-01-10 09:19:51
10
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Lelyana_ art
Відповісти
2021-01-10 09:25:40
1
Dima Akeldama
У вірші втілені чаруюче гарні образи. Ніжна і тендітна блакитна півонія, як найкраще символізує чисту та незайману душу дівчини. Неперевершено.))
Відповісти
2021-01-10 13:41:11
2
Lelyana_ art
@Dima Akeldama Щиро дякую😊
Відповісти
2021-01-10 14:00:20
1
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
1105
"Я буду помнить"
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
42
5
1334