Вільна
Знову в ту саму річку я зайшла і ледь не потонула, Так страшно думати, що було б далі, Аби моє сьоме відчуття заснуло, Чого мене навчили, мої моменти невдалі? Знову повіяло холодним вітром серед осінньої ночі, Цей холод пронизує всю мою тінь, І наповнює болем очі, Поки мої мрії линуть в далечінь, Так само смішно і безглуздо, гасне навколо мене день, Місяць на зорях майбутнє віщує, А птахи не співають пісень, Ніхто рятувати мене не буде, бо ніхто не чує, Але я нічого не боюсь, бо я вільна, Мої квіти нікому не спалити, а камінь надії не зламати, Моє друге ім'я - воїн, настільки я сильна, Коли я піднімусь з ріки глибин, то ніхто мене не зможе упізнати, Я вільна і ніхто мене не спиняє, Я буду падати і підніматися, а потім за себе воювати, Моїх ворогів доля покарає, Я буду йти далі, хай весь світ палає, Я вільна і завжди буду такою, Це мій подарунок долі, який я оберігаю, В мене багато сил, бо я зігріта рікою, І хто і що не говорив би, але я все подолаю.
2020-09-20 18:28:36
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Kruhitka Dobro
Чудовий вірш
Відповісти
2020-09-20 18:31:42
2
Lelyana_ art
@Kruhitka Dobro Щиро дякую 😊
Відповісти
2020-09-20 18:33:08
1
Схожі вірші
Всі
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5601
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
3968