Гітара
На вулиці стало темно. Всі люди розбрелися по своїх квартирах. Засвітились ліхтарі. В повітрі повисла солодка мелодія гітари. Це місцевий музикант заграв сумну пісню про нещасливу долю однієї закоханої пари. Жінки не могли стримати сліз і діставали хустинки. Чоловіки лише сумно похитували головами. Ще трохи і музикант завершить свій концерт. Він закине свій інструмент на плече і зануриться у морозяний вечір. На вулиці його чекав старий велосипед. Колись давно саме на ньому музика мріяв об’їздити пів світу, побачити найвідоміші місця планети. Час пройшов, а мрії залишились мріями. Музикант цим мало переймався, адже був переконаний у тому, що колись точно вирушить у мандри. Він поїде звідки, і вже ніколи сюди не повернеться. Це буде пізніше. А зараз він просто прямує до свого дому. Вже вдома він як завжди відкриє двері сріблястим ключем і зварить собі кави. Гітара стоятиме у коридорі і самотньо дивитиметься в куток. Така стомлена, але неймовірно щаслива. Вона раділа, через те що саме він навчив її співати. Музикант вивів її на сцену. Зробив з неї справжню актрису. Тепер її голос наділений сотнями мелодій, тисячами звуків. Більше того, вона знає безліч мов. Вона змушує людей сміятися. Спроможна завдати болю і так само легко піднести людину до небес. Це все вона має зараз. Але раніше все було не так. Вона добре пам’ятала з чого починалася її «дорога». Це був період поневірянь. Вона думала, що її голос ніхто більше не почує. Самотню, без декількох струн, гітару декілька днів підряд вмивали дощі. Саме тоді вона навчилась цінувати світ навколо себе. Навчилася рахувати зорі. Кожного дня вона вмивалася ранковою росою. Жоден день не проходив, щоб вона не дякувала сонцю. За світло. За тепло. Вона дякувала навіть за біль і страждання, адже це і є частина життя, без яких не було б і радості. А потім прийшов він. Чоловік, що подарував їй голос. Музикант завжди мав мрію. Гітара знала про неї і допомагала йому здійснити її. Тепер він уже спав. Жоден сон не тривожитиме цієї ночі квартиру. Стало тихо. Лише чулася тиха мелодія. Там у кутку спала гітара. Прислухайтесь самі.
2020-09-12 09:57:18
1
0
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5655
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10304