***
Микола Мотрюк
Повільно небо в тиші меркне... Жаринки мерехтять здаля, Немов Карпат єство безсмертне, Мов саламандра вогняна — Гірські хребти в хатках поснулих. Блукаю полем за селом, Мов, спогади знайду минулі У сріблі місячнім тайком... Та загубилися веселі, Залúшилися лиш сумні, Поглибше заганяють в землю, Ще мить — я на пекельнім дні... По серцю, мов би, гострим лезом, Попався, наче щур в капкан, В нутрі глибока порожнеча Огнем холодним обпіка, І розростаєсь невблаганно Все пожирає, душу рве... Кричи щосили — усе марно, Ніхто не чує й не прийде... А мертва тиша огортає, І в крик страшний перероста, Оглушливий, стогласий... Давить, Стискає залишки тепла, Душі зболілої останки. Скотились сльози по щоці, Сухі, немов морозні ранки... Я, наче, в пеклі, й на землі... 09.10.2019
2021-07-10 11:50:11
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Душевні муки бувають дуже болісними.😑
Відповісти
2021-07-10 15:10:46
1
Інші вірші поета
Сонет 16 Тріолет 49. Моїй долі Рондо Діві Марії Сонет 30
Інші поети
Elae Marks
@Elae_Marks
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1744
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1719