***

Микола Мотрюк

Повільно небо в тиші меркне... Жаринки мерехтять здаля, Немов Карпат єство безсмертне, Мов саламандра вогняна — Гірські хребти в хатках поснулих. Блукаю полем за селом, Мов, спогади знайду минулі У сріблі місячнім тайком... Та загубилися веселі, Залúшилися лиш сумні, Поглибше заганяють в землю, Ще мить — я на пекельнім дні... По серцю, мов би, гострим лезом, Попався, наче щур в капкан, В нутрі глибока порожнеча Огнем холодним обпіка, І розростаєсь невблаганно Все пожирає, душу рве... Кричи щосили — усе марно, Ніхто не чує й не прийде... А мертва тиша огортає, І в крик страшний перероста, Оглушливий, стогласий... Давить, Стискає залишки тепла, Душі зболілої останки. Скотились сльози по щоці, Сухі, немов морозні ранки... Я, наче, в пеклі, й на землі... 09.10.2019

2021-07-10 11:50:11

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Душевні муки бувають дуже болісними.😑

Відповісти

2021-07-10 15:10:46

Інші вірші поета

Сонет 8 Тріолет 35 *** Сонет 39

Інші поети

Інга

@troubled_soul

Анастасія Жукова

@an__zhukova

Аня

@13AmYa05

Схожі вірші

Всі

وردةٌ قبِيحة

تُومِي.

و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟

3197

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

131

5467