Тріолет 39

Микола Мотрюк

Від спраги в'яну, засихаю, Палаю я, горю до тла... Без тебе гину я, вмираю, Від спраги в'яну, засихаю... Бездонне море, ти, мій раю... Напíй з живого джерела - Від спраги в'яну, засихаю, Палаю я, горю до тла... Коли ти поряд — бризом маю, А як без тебе — буря зла... Тобою дишу — оживаю, Коли ти поряд — бризом маю... Росу з очей твоїх збираю, Цілую медяні уста... Коли ти поряд — бризом маю... А як без тебе — буря зла... Могутнім дубом проростаю, Я вириваюсь із русла, У вишині орлом ширяю, Могутнім дубом проростаю... В моєму серці сред розмаю Твоя усмішка розцвіла... Могутнім дубом проростаю, Я вириваюсь із русла... Я водограєм трембітаю, Зелені гори напува... Поринув у журу безкраю... Я водограєм трембітаю: "Пташа моє, тебе кохаю..!" І стали піснею слова... Від спраги в'яну, засихаю... Палаю я, горю до тла...

2023-12-16 08:12:12

14

5

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (5)

Лео Лея

Я кожен новий вірш чекаю З цікавістю й передсмакОм, Бо що в нім буде - ще не знаю: Чи полум'яний шал з льодком, Чи почуття з-за небокраю, Чи цвіт весняний під сніжком... Але одне я точно знаю: Якщо вірші Ваші читаю, То Ви - живий, і я гадаю, Що це найкращим є знакОм. Рада знову читати Ваші вірші👍 Вони мов полум'яні квіти, які розтоплюють в душі замерзлі почуття на вітрі.

Відповісти

2023-12-24 06:15:35

1

Микола Мотрюк

@Лео Лея Дякую...))

Відповісти

2024-01-27 07:32:25

1

Терті пляцки

Сильно написано❤️❤️❤️

Відповісти

2024-03-05 19:19:26

Подобається

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6152

Разве сложно сказать...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...

53

16

3836