***

Микола Мотрюк

Ти розквітала в вранішньому сонці Під листям яблуні в старім саду, Травою бігла в клітчастій сорочці, Рвучи проміння. Чути за версту Вселий сміх, що котиться ярами, І я, почувши, рину стрімголов Тебе побачить чимскоріш. Я знаю, Я відчуваю: в нас з тобою кров, Однакова тече... здається часом, Що вже віддавна бачились не раз, Що ми колись вже відшукали щастя... То, чом би зараз, поки не погас Огонь в очах, нам не з'єднати руки, Чому би поруч нам не крокувать? Без тебе серце рветься від розпуки, Ми, наче небо і озерна гладь, Ми - відображення душі одної... І я біжу, я пагорбами мчу, Щоб попрощатися навік з журбою, Тебе побачивши здалека, зву... І... все кудись поділося, пропало, Знов грає дощ по шибі, з підвіконь Стікають сльози, листя вітром рвало... Жаль, що це всього лише був сон. 03.10.2019

2021-07-10 11:46:44

5

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Дійсно, шкода, що лише сон... 👍👏👏👏👏

Відповісти

2021-07-10 14:58:26

1

Схожі вірші

Всі

Why?

Лунная Лапа

I was alone. I am alone. I will be alone. But why People always lie? I can't hear it Every time! And then They try to come Back. And i Don't understand it. Why?

61

4

9213

Тени собственного сердца ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤

39

9

1802