***
Микола Мотрюк
Ти розквітала в вранішньому сонці Під листям яблуні в старім саду, Травою бігла в клітчастій сорочці, Рвучи проміння. Чути за версту Вселий сміх, що котиться ярами, І я, почувши, рину стрімголов Тебе побачить чимскоріш. Я знаю, Я відчуваю: в нас з тобою кров, Однакова тече... здається часом, Що вже віддавна бачились не раз, Що ми колись вже відшукали щастя... То, чом би зараз, поки не погас Огонь в очах, нам не з'єднати руки, Чому би поруч нам не крокувать? Без тебе серце рветься від розпуки, Ми, наче небо і озерна гладь, Ми - відображення душі одної... І я біжу, я пагорбами мчу, Щоб попрощатися навік з журбою, Тебе побачивши здалека, зву... І... все кудись поділося, пропало, Знов грає дощ по шибі, з підвіконь Стікають сльози, листя вітром рвало... Жаль, що це всього лише був сон. 03.10.2019
2021-07-10 11:46:44
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дійсно, шкода, що лише сон... 👍👏👏👏👏
Відповісти
2021-07-10 14:58:26
1
Інші вірші поета
Сонет 33 Сонет 27 Сонет 45 Сонет 32
Інші поети
Mary marko
@mary_45m
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1866
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
1664