Мені колишньому
Микола Мотрюк
Не ймú віри шквальним, раптовим і змінним вітрам, Бо станеш кружлять мов дощами обпалене листя, Метатись, і битись об землю, мов мотлох і хлам — В полову обернешся, і остаточно здасися... Глибокий назавжди залишиться болісний шрам: Ви вирвали душу із м'ясом, і в неї вп'ялися... Залишили б гордість захланним, лукавим панам, Яким срібло-злато й хвала важливіш благочестя. У фільмах одвіт не знайти, не дивися дорам: Одна із красивих порад призведе до нещастя... Ти серцю довірся, і не віддавайся гріхам — Страждать не прийдеться, й у горі ламати зап'ястя. Люби не вагаючись, й не довіряй злим вітрам, Й не станеш кружлять, мов дощами обпалене листя...
2025-03-17 07:49:35
7
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Потужний вірш, закручує у вихор емоцій і подій🌪️
Відповісти
2025-03-20 18:43:32
1
Інші вірші поета
Тріолет 50 Сонет 32 Тріолет 30 Тріолет 42
Інші поети
Girly M
@Girly_m
Irynka Ukrainka
@irynkaukrainka
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13419
Все й одразу
Ай
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
5058