Мені колишньому

Микола Мотрюк

Не ймú віри шквальним, раптовим і змінним вітрам, Бо станеш кружлять мов дощами обпалене листя, Метатись, і битись об землю, мов мотлох і хлам — В полову обернешся, і остаточно здасися... Глибокий назавжди залишиться болісний шрам: Ви вирвали душу із м'ясом, і в неї вп'ялися... Залишили б гордість захланним, лукавим панам, Яким срібло-злато й хвала важливіш благочестя. У фільмах одвіт не знайти, не дивися дорам: Одна із красивих порад призведе до нещастя... Ти серцю довірся, і не віддавайся гріхам — Страждать не прийдеться, й у горі ламати зап'ястя. Люби не вагаючись, й не довіряй злим вітрам, Й не станеш кружлять, мов дощами обпалене листя...

2025-03-17 07:49:35

7

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Потужний вірш, закручує у вихор емоцій і подій🌪️

Відповісти

2025-03-20 18:43:32

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

1922

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

2255