Сонет 38
Микола Мотрюк
Мовчить небесний океан безмежно синій, Не чуть святкових, втішливих, дзвінких пісень, Що дарувало птаство в теплий літній день... Налилися, мов кров'ю, грона на калині... Стою задуманий у цілині полинній, Вглядаючися пильно в далину щодень... Неначе сню, і в сні оцьому я — мішень... Та поки я живий в цій боротьбі причинній..! Гей ви, ординці..! Чингізханові ви свині..! Побільше соняха насипте до кишень..! Не куштувати вам Тарасових вишень..! Московія з царями згине в домовині..! З собою не забудьте взять пакет лишень... А ні — ростіть ви маком, полем конопель...
2023-10-01 12:08:23
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Терті пляцки
Гарно
Відповісти
2023-10-06 20:30:08
1
Ірина Велика
Динамічно. Від "безмежно синього небесного океану" до "чингізханових свиней". Наче і я все те бачу. І відчуваю, як пахне полин. Чіткі образи. Гарна робота.
Відповісти
2023-12-01 17:01:21
1
Микола Мотрюк
@Ірина Велика Дякую...
Відповісти
2023-12-01 17:15:10
1
Інші вірші поета
Сонет 25 Тріолет 34 Сонет 24 Сонет 23
Інші поети
Airad
@dassha