Сонет 38
Мовчить небесний океан безмежно синій, Не чуть святкових, втішливих, дзвінких пісень, Що дарувало птаство в теплий літній день... Налилися, мов кров'ю, грона на калині... Стою задуманий у цілині полинній, Вглядаючися пильно в далину щодень... Неначе сню, і в сні оцьому я - мішень... Та поки я живий в цій боротьбі причинній..! Гей ви, ординці..! Чингізханові ви свині..! Побільше соняха насипте до кишень..! Не куштувати вам Тарасових вишень..! Московія з царями згине в домовині..! З собою не забудьте взять пакет лишень... А ні - ростіть ви маком, полем конопель...
2023-10-01 12:08:23
12
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Терті пляцки
Гарно
Відповісти
2023-10-06 20:30:08
1
Ірина Велика
Динамічно. Від "безмежно синього небесного океану" до "чингізханових свиней". Наче і я все те бачу. І відчуваю, як пахне полин. Чіткі образи. Гарна робота.
Відповісти
2023-12-01 17:01:21
1
Микола Мотрюк
Відповісти
2023-12-01 17:15:10
1
Схожі вірші
Всі
Дівчинко
Рятувати старі ідеали немає жодного сенсу, все сведемо до творчості або дикого сексу. Зруйнуємо рамки моральних цінностей, напишимо сотні віршів і загубимось серед вічностей. Наш голос лунатиме і поза нашим життям. Дівчинко, просто тримай мене за руку і віддайся цим почуттям.
101
16
3704
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
10
3212