Сонет 38

Микола Мотрюк

Мовчить небесний океан безмежно синій, Не чуть святкових, втішливих, дзвінких пісень, Що дарувало птаство в теплий літній день... Налилися, мов кров'ю, грона на калині... Стою задуманий у цілині полинній, Вглядаючися пильно в далину щодень... Неначе сню, і в сні оцьому я — мішень... Та поки я живий в цій боротьбі причинній..! Гей ви, ординці..! Чингізханові ви свині..! Побільше соняха насипте до кишень..! Не куштувати вам Тарасових вишень..! Московія з царями згине в домовині..! З собою не забудьте взять пакет лишень... А ні — ростіть ви маком, полем конопель...

2023-10-01 12:08:23

12

4

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Терті пляцки

Гарно

Відповісти

2023-10-06 20:30:08

1

Ірина Велика

Динамічно. Від "безмежно синього небесного океану" до "чингізханових свиней". Наче і я все те бачу. І відчуваю, як пахне полин. Чіткі образи. Гарна робота.

Відповісти

2023-12-01 17:01:21

1

Микола Мотрюк

@Ірина Велика Дякую...

Відповісти

2023-12-01 17:15:10

1

Схожі вірші

Всі

Чуточку внимательней

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !

40

8

1904

Пóдрузі

Asteriya

Ти — моє сонце у похмурі дні, І без тебе всі веселощі будуть чужі. Ти — наче мій рятівник, А я — твій вірний захисник. Не кидай мене у часи сумні, Бо без тебе я буду на дні. Прошу́, ніколи не залишай мене одну, Адже без тебе я точно потону. Хто я без тебе? Напевно, мене просто нема... Розкажу я тобі про все із цього "листа". Постався до цього обережно і слушно, Щоб не подумала ти, що це, може, бездушно. Адже писала я ці рядки довго, І ти не посмій не побачити цього! Ми же ж з тобою змалку завжди були разом, І дружбу нашу не зруйнуєш навіть часом. А ти пам'ятаєш, як на кухні говорили про хлопців? Ми зберігали всі секрети, наче у таємній коробці. Смієшся ти, як завжди, смішно, І не сказати про це буде грішно. Дуже подобаються мені наші розмови, Особливо, коли ти "ламаєш" свої брови. Чудово, коли твоя найкраща подруга — сестра. Адже не залишить в біді ніколи вона. А завжди буде поруч. Навіть якщо сам чорт стоїть ліворуч.

48

12

2378