***

Микола Мотрюк

Стою на ниві самотою... Роки дитячі, юні дні, Як вишні розцвіли весною, Як в літню спеку у тіні Ховавсь од променів палючих, Усе згадаю... простягнусь На ворсі зі стерні колючім І синявою неба вп'юсь... Кругом, мов вироби гончарні, Що їх неначе із печі Ось щойно витягли, мов з грані - Ліси - зівак поглиначі, Чарують, кольрами грають, Спиняють і вкидають в сон, Казковий сон, що оживляє Забутих спогадів мільон... І радісно на серці й сумно, Й вернути літо хочу знов... Я мало був в потоках бурних, Я мало світу обійшов, І цвіту запах не згадаю, І звуки грому вже забув, За помилки себе картаю... Час літній, наче день минув. Тоді сміливості забракло, А зараз - пробива іскра, Щось у середині заклякло... І знов ні мислі... пустота... 16.10.2019

2021-07-10 11:56:46

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

Дивовижно👍

Відповісти

2021-07-10 15:12:48

Інші вірші поета

Тріолет 37 *** Тріолет 30 Тріолет 36

Інші поети

Plzdrinkmypapaaa

@Plzdrinkmypapaaa

bas_mala

@bas_mala

_Юпитер_

@_Cuddlies_

Схожі вірші

Всі

Я граю лише уві снах...

Nadine Tikhonovitch

Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...

127

4130

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

8372