***
Микола Мотрюк
Стою на ниві самотою... Роки дитячі, юні дні, Як вишні розцвіли весною, Як в літню спеку у тіні Ховавсь од променів палючих, Усе згадаю... простягнусь На ворсі зі стерні колючім І синявою неба вп'юсь... Кругом, мов вироби гончарні, Що їх неначе із печі Ось щойно витягли, мов з грані - Ліси - зівак поглиначі, Чарують, кольрами грають, Спиняють і вкидають в сон, Казковий сон, що оживляє Забутих спогадів мільон... І радісно на серці й сумно, Й вернути літо хочу знов... Я мало був в потоках бурних, Я мало світу обійшов, І цвіту запах не згадаю, І звуки грому вже забув, За помилки себе картаю... Час літній, наче день минув. Тоді сміливості забракло, А зараз - пробива іскра, Щось у середині заклякло... І знов ні мислі... пустота... 16.10.2019
2021-07-10 11:56:46
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дивовижно👍
Відповісти
2021-07-10 15:12:48
1
Інші вірші поета
Шипшинова журба Сонет 26 Сонет 46 Сонет 1
Інші поети
Aaliyah Salia
@writernxtdoor
Схожі вірші
Всі
"Я буду помнить"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .
43
7
1766
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2664