***
Стою на ниві самотою... Роки дитячі, юні дні, Як вишні розцвіли весною, Як в літню спеку у тіні Ховавсь од променів палючих, Усе згадаю... простягнусь На ворсі зі стерні колючім І синявою неба вп'юсь... Кругом, мов вироби гончарні, Що їх неначе із печі Ось щойно витягли, мов з грані - Ліси - зівак поглиначі, Чарують, кольрами грають, Спиняють і вкидають в сон, Казковий сон, що оживляє Забутих спогадів мільон... І радісно на серці й сумно, Й вернути літо хочу знов... Я мало був в потоках бурних, Я мало світу обійшов, І цвіту запах не згадаю, І звуки грому вже забув, За помилки себе картаю... Час літній, наче день минув. Тоді сміливості забракло, А зараз - пробива іскра, Щось у середині заклякло... І знов ні мислі... пустота... 16.10.2019
2021-07-10 11:56:46
5
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Лео Лея
Дивовижно👍
Відповісти
2021-07-10 15:12:48
1
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2458
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6731