Сонет 21

Микола Мотрюк

Цей тихий вечір, захід сонця, все — ніщо… Знебарвилось все, загубило сенс без тебе… Втікай, чи ненавидь, кричи… роби будь-що… Люблю… і заперечувать нема потреби… За що мені це все, хотів би знать? За що.?! Як птахом міг втекти б, то крила розпростер би... Я арлекін сумний в веселім шапіто... Регоче нуртина, де покришéні верби… Ми приміряли одяг, шитий не для нас… Не ті шаблони, не той крій, фасон і клас… Любов не фешенебельна, криклива й пишна. Не для показів, суджень, глянців і брехні, Не потребує лайків, схвальної статті, Не величава й горда, не егоїстична. Любов привітна, мила, тиха і проста, Свята і чиста, незбагненна й безгранична… А ми за це Її прибили до хреста... 05.07.21

2021-07-10 13:26:17

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Так воно ведеться в цьому світі... 👍

Відповісти

2021-07-10 13:35:57

Подобається

Микола Мотрюк

@Лео Лея Ой, Ви праві...

Відповісти

2021-07-10 14:01:45

1

Схожі вірші

Всі

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5159

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

42

15

2166