Сонет 21

Микола Мотрюк

Цей тихий вечір, захід сонця, все — ніщо… Знебарвилось все, загубило сенс без тебе… Втікай, чи ненавидь, кричи… роби будь-що… Люблю… і заперечувать нема потреби… За що мені це все, хотів би знать? За що.?! Як птахом міг втекти б, то крила розпростер би... Я арлекін сумний в веселім шапіто... Регоче нуртина, де покришéні верби… Ми приміряли одяг, шитий не для нас… Не ті шаблони, не той крій, фасон і клас… Любов не фешенебельна, криклива й пишна. Не для показів, суджень, глянців і брехні, Не потребує лайків, схвальної статті, Не величава й горда, не егоїстична. Любов привітна, мила, тиха і проста, Свята і чиста, незбагненна й безгранична… А ми за це Її прибили до хреста... 05.07.21

2021-07-10 13:26:17

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Так воно ведеться в цьому світі... 👍

Відповісти

2021-07-10 13:35:57

Подобається

Микола Мотрюк

@Лео Лея Ой, Ви праві...

Відповісти

2021-07-10 14:01:45

1

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

42

3

2835

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

13532