Сонет 21

Микола Мотрюк

Цей тихий вечір, захід сонця, все — ніщо… Знебарвилось все, загубило сенс без тебе… Втікай, чи ненавидь, кричи… роби будь-що… Люблю… і заперечувать нема потреби… За що мені це все, хотів би знать? За що.?! Як птахом міг втекти б, то крила розпростер би... Я арлекін сумний в веселім шапіто... Регоче нуртина, де покришéні верби… Ми приміряли одяг, шитий не для нас… Не ті шаблони, не той крій, фасон і клас… Любов не фешенебельна, криклива й пишна. Не для показів, суджень, глянців і брехні, Не потребує лайків, схвальної статті, Не величава й горда, не егоїстична. Любов привітна, мила, тиха і проста, Свята і чиста, незбагненна й безгранична… А ми за це Її прибили до хреста... 05.07.21

2021-07-10 13:26:17

7

2

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Так воно ведеться в цьому світі... 👍

Відповісти

2021-07-10 13:35:57

Подобається

Микола Мотрюк

@Лео Лея Ой, Ви праві...

Відповісти

2021-07-10 14:01:45

1

Схожі вірші

Всі

Намалюю

Вікторія Тодавчич

Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.

52

13

2805

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

53

39

2464