Сонет 19
Морозе, чом ти часу тік мій зупинив.?! Бархани білії, спаліть печаль ворожу.!! Коли дівчину бачу ту, — очей не звожу... Дарма в своє я серце двері прочинив... О, Господи, чом про кохання я просив.?! Хотів би я про все забуть... але не можу... Від повені не змайструвати загорожу... Невдалий постріл лучника мене скосив... За хліб свій каменем у спину розплатився... Фортуна незлюбила..? Може хто прокляв..? Ні!! Це моï' тяжкí провини й беззаконня... Чому ж іще я змалку Богу не молився? Чом в день святий на Літургії не стояв? За що батькам журбою заплатив й безсонням..? О, Хрúсте, я там був серед людей, дивився... Я — той Пилат, я — воїн... я Тебе розп'яв... Прости... Як блудниця, приношу благовоння... 19.02.21
2021-07-10 13:21:49
6
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Лео Лея
Вірш до самої душі🙃
Відповісти
2021-07-10 13:38:33
1
Ріна Беррі
В саме серденько 💛
Відповісти
2022-12-08 21:55:24
1
Схожі вірші
Всі
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
6048
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3017