Сонет 19

Микола Мотрюк

Морозе, чом ти часу тік мій зупинив.?! Бархани білії, спаліть печаль ворожу.!! Коли дівчину бачу ту, — очей не звожу... Дарма в своє я серце двері прочинив... О, Господи, чом про кохання я просив.?! Хотів би я про все забуть... але не можу... Від повені не змайструвати загорожу... Невдалий постріл лучника мене скосив... За хліб свій каменем у спину розплатився... Фортуна незлюбила..? Може хто прокляв..? Ні!! Це моï' тяжкí провини й беззаконня... Чому ж іще я змалку Богу не молився? Чом в день святий на Літургії не стояв? За що батькам журбою заплатив й безсонням..? О, Хрúсте, я там був серед людей, дивився... Я — той Пилат, я — воїн... я Тебе розп'яв... Прости... Як блудниця, приношу благовоння... 19.02.21

2021-07-10 13:21:49

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Вірш до самої душі🙃

Відповісти

2021-07-10 13:38:33

Ріна Беррі

В саме серденько 💛

Відповісти

2022-12-08 21:55:24

Інші вірші поета

Сонет 21 *** Війна в мені Сонет 44

Інші поети

Clarissa Fairchild

@clarissa_fray

Mene.net

@Yana_Buchak

Агнія Бурне

@Agnia_Burne

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

4057

Твої долоні

Ай

Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.

4152