Сонет 19

Микола Мотрюк

Морозе, чом ти часу тік мій зупинив.?! Бархани білії, спаліть печаль ворожу.!! Коли дівчину бачу ту, — очей не звожу... Дарма в своє я серце двері прочинив... О, Господи, чом про кохання я просив.?! Хотів би я про все забуть... але не можу... Від повені не змайструвати загорожу... Невдалий постріл лучника мене скосив... За хліб свій каменем у спину розплатився... Фортуна незлюбила..? Може хто прокляв..? Ні!! Це моï' тяжкí провини й беззаконня... Чому ж іще я змалку Богу не молився? Чом в день святий на Літургії не стояв? За що батькам журбою заплатив й безсонням..? О, Хрúсте, я там був серед людей, дивився... Я — той Пилат, я — воїн... я Тебе розп'яв... Прости... Як блудниця, приношу благовоння... 19.02.21

2021-07-10 13:21:49

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (2)

Лео Лея

Вірш до самої душі🙃

Відповісти

2021-07-10 13:38:33

Ріна Беррі

В саме серденько 💛

Відповісти

2022-12-08 21:55:24

Інші вірші поета

Сонет 26 Сонет 7 Тріолет 10 Сонет 30

Інші поети

Romkolana

@nastyuxa_xa

Lucian J. Sources

@lucianj_sources

Jenny Frye

@JennyFrye37

Схожі вірші

Всі

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1698

Неловкость в улыбке рассвета

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...

2535