Сонет 45

Микола Мотрюк

"Ми йдем вперед, ми виграєм на всіх фронтах..." — По марафону з ящика щодня кричали, А цвинтарі ростуть, рясніють у вінках, І тисячі ще у полях поспочивали... Тіньми зали́шилися в материнських снах, А ордени за них чіпляють генерали... І що життя людське вартує... тільки прах... Імення полководців впишуть у анали. Ви хоч бували раз у шанцях, на валах..? Кому насправді служите, чиї васали..? Замало вам зірок, лампасів і папах, Ви ще поласилися на чужії лаври... Гадаєте, ви ще в совітських временах..? На ешафот у перших підете рядах... ----------------------------------------- Марсове поле. Львів Фото: Юрій Дячишин

2024-12-29 12:16:02

6

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

Лео Лея

❤️‍🩹😢

Відповісти

2025-03-11 19:43:29

1

Схожі вірші

Всі

Печаль прячется в словах

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...

50

12

4992

Все й одразу

Ай

Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.

84

2

5111