Сонет 16
Підкралась ніч. Зоря вечірня догарає, На кронах ясенових залишивши слід. Усе навколо мертва тиша огортає, Заковуючи серце в полум’яний лід. Душа, мов лист пожовклий, що з дерев спадає, В останній з вітром свій відправилась політ, І я, зірвавшись, падаю… та дна немає… Засмоктує у порожнечу… меркне світ… Я з’їхав з глузду, загубився в часі… Хто я..? Жах на яву… нестертий найстрашніший гріх… Не цільсь ні в кого, хоч в руках порожня зброя… Ізгарячу не кидай в когось слів своїх… Я повернув би час..! але така вже доля… Пробач за рани й біль… Пробач, що не вберіг… 23.12.20
2021-07-10 13:14:23
7
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
Микола Мотрюк
@Лео Лея Ваша правда...
Відповісти
2021-07-10 14:54:41
1
Сандра Мей
Дуже влучно сказано. Мені сподобалось, автору подяка за таку чудову поезію.
Відповісти
2022-11-12 14:26:34
1
Микола Мотрюк
@Сандра Мей Вам спасибі.
Відповісти
2022-11-12 15:22:55
1
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2990
Впізнай себе...
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
2132