Сонет 18
Микола Мотрюк
Шлях прокладає сонце навпростець, Дерева розпуска колючий іній, На склі картини папороті й лілій Пером незримим написав митець. Живемо ми, та тільки без сердець, На длані щось шука в сплетінні ліній, Нам гороскопи важливіш гомілій, В нутрі в нас не вогонь... а — каганець... "Чи ми причасні Тайної Вечері? Куди йдемо? Які відкриєм двері..?" - Ці запитання не турбують нас... Лунає плач із ясел у печері: З небес зійшов і воплотився Спас... Прийди же в наші, Господи, оселі! 08.01.21
2021-07-10 13:18:54
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
@Микола Мотрюк Прохання до Вас: пронумеруйте сонети ☺️
Відповісти
2021-07-10 13:39:39
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую за пораду!)
Відповісти
2021-07-10 13:43:48
1
Лео Лея
@Микола Мотрюк Це Вам дякую, що прислухались)
Відповісти
2021-07-10 13:59:23
Подобається
Інші вірші поета
Шипшинова журба Рондо Діві Марії Рондо християнинові Тріолет 28
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Панк
@Juli_Punk
Схожі вірші
Всі
La lune
Nadine Tikhonovitch
Quand les rues de la ville sont plus sombres, Quand la moitié de la planète dort, Quand les étoiles de rêve tombent, La lune me brille, la lune d'or. Je peux la regarder la nuit Et j'écris mes poèmes bizarres, Peut-être je suis folle ou stupide, Mais la lune me donne de l'espoir. Elle est froide, comme l'hiver, Elle est pâle, comme malade, Je peux là regarder les rivières Et parfois je vois les cascades. Elle est mystérieuse, magnifique, Satellite sombre de notre planète, Séduisante, heady et magique, L'ami fidèle pour tous les poètes. La lune, pourquoi tu es triste? La lune, je ne vois pas ton sourire, Dis moi ce qui te rend attriste, Dis moi ce qui te fais souffrir! La lune, tu es loin de moi, Il y a des kilomètres entre nous, Je rêve de toi de matin à soir, Je rêve et j'écris sur l'amour. Et je danse dans ta lumière, Mes idées sont tristes et drôles, J'aime tes yeux tendres, lunaires, Ils me disent que je suis folle. Mais, ma lune, tu es mon rêve, Tu es mon inspiration, ma lune, Mon souffle, tu m'aimes, j'espère, Parce que tu es mon amour!
49
14
1232
Я і ніч
Анастасія
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12506