Сонет 18
Микола Мотрюк
Шлях прокладає сонце навпростець, Дерева розпуска колючий іній, На склі картини папороті й лілій Пером незримим написав митець. Живемо ми, та тільки без сердець, На длані щось шука в сплетінні ліній, Нам гороскопи важливіш гомілій, В нутрі в нас не вогонь... а — каганець... "Чи ми причасні Тайної Вечері? Куди йдемо? Які відкриєм двері..?" - Ці запитання не турбують нас... Лунає плач із ясел у печері: З небес зійшов і воплотився Спас... Прийди же в наші, Господи, оселі! 08.01.21
2021-07-10 13:18:54
7
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Лео Лея
@Микола Мотрюк Прохання до Вас: пронумеруйте сонети ☺️
Відповісти
2021-07-10 13:39:39
Подобається
Микола Мотрюк
@Лео Лея Дякую за пораду!)
Відповісти
2021-07-10 13:43:48
1
Лео Лея
@Микола Мотрюк Це Вам дякую, що прислухались)
Відповісти
2021-07-10 13:59:23
Подобається
Інші вірші поета
Сонет 5. Вечір на роботі Тріолет 50 Тріолет 17 Син Землі
Інші поети
Gamine
@une_gamine
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2031
Темнота теней ночи ...
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
2407